Пшеничківська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пшеничківська волость
Центр Пшеничники
Площа 11 262 (1886)
Населення 8683 осіб (1886)
Густота 70.6 осіб / км²

Пшеничківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Пшеничники.

Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 10 сільських громад. Населення — 8683 осіб (4213 чоловічої статі та 4470 — жіночої), 1155 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 5730 4214
Приватної власності 5320 2642
Іншої власності 212 184
Загалом 11262 7040

Основні поселення волості:

  • Пшеничники — колишнє власницьке село, 1009 осіб, 128 дворів, православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок, лавка.
  • Бобриця — колишнє власницьке село при урочищах Томків и Пашків, 1022 особи, 103 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
  • Бучак — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 583 особи, 98 дворів, постоялий будинок, винокурний завод.
  • Глинча — колишнє власницьке село, 572 особи, 88 дворів, сиротинець.
  • Грищинці — колишнє власницьке село при урочищі Рудь, 1100 осіб, 179 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
  • Іваньків — колишнє власницьке село при урочищі Калашник, 993 особи, 117 дворів, постоялий будинок.
  • Селище — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 638 осіб, 76 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Трощин — колишнє власницьке село при урочищі Калашник, 827 осіб, 119 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, бурякоцукровий завод.
  • Черниші — колишнє власницьке село при урочищі Рудь, 919 осіб, 146 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Яків Костянтинович Крайович[2],[3];
  • 19121913 роках — Григорій Іванович Устенко[4],[5];
  • 1915 року — Омелян Сергійович Костенко[6].

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.