Пшеничники (Черкаський район)
село Пшеничники | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Бобрицька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71080070160086819 |
Облікова картка | Пшеничники |
Основні дані | |
Перша згадка | XVIII століття |
Населення | 175 осіб (2007) |
Площа | 2,37 км² |
Густота населення | 74 осіб/км² |
Поштовий індекс | 19011 |
Телефонний код | +380 4736 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°51′57″ пн. ш. 31°21′46″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 31.36278° сх. д.Координати: 49°51′57″ пн. ш. 31°21′46″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 31.36278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
163 м[1] |
Відстань до обласного центру |
64 (фізична) км |
Відстань до районного центру |
18 км |
Найближча залізнична станція | Ляплава |
Відстань до залізничної станції |
16 (фізична) км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Бобриця |
Карта | |
Мапа | |
Пшени́чники — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Бобрицькій сільській громаді. Населення села становить 175 осіб (2007; 399 осіб в 1972).
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Пшеничківської волості Канівського повіту Київської губернії, мешкало 1009 осіб, налічувалось 128 дворових господарств, існували православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок і лавка[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1132 осіб (564 чоловічої статі та 568 — жіночої), з яких 1126 — православної віри[3].
1917 року селяни спалили панський маєток, вбили економа, знищили пам'ятник царю, панську землю розділили.
В роки німецько-радянської війни у ній брали участь 129 жителів села, з них 68 нагороджено бойовими орденами та медалями. На честь загиблих воїнів односельчани спорудили пам'ятник.
На 1972 рік в селі була розміщена центральна садиба колгоспу «Більшовик», за яким було закріплено 2,1 тисячі га землі, в тому числі 1,3 тисячі га орної. Основний виробничий напрям господарства — вирощування зернових культур та цукрового буряку. Набуло розвитку також і м'ясо-молочне скотарство. 18 колгоспників було нагороджено орденами та медалями, а пастухів П. Б. Лук'яненка та П. П. Власенка — орденами Леніна.
Тоді в селі були середня школа, де навчалось 244 учня, клуб на 250 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 12,5 тисяч примірників, пошта, медпункт 2 магазини.
Руди — ботанічний заказник місцевого значення.
В селі народився Петриченко Іван Михайлович — Герой Радянського Союзу.
- ↑ http://weather.in.ua/ua/cherkasskaja/21922
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-86. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Pszeniczniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 259. (пол.)
- Pszeniczniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 526. (пол.)
- Український Генеалогічний Форум [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Канівський район. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |