Пшеничники (Черкаський район)
| село Пшеничники | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Тер. громада | Бобрицька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71080070160086819 |
| Облікова картка | Пшеничники |
| Основні дані | |
| Перша згадка | XVIII століття |
| Населення | 175 осіб (2007) |
| Площа | 2,37 км² |
| Густота населення | 74 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19011 |
| Телефонний код | +380 4736 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°51′57″ пн. ш. 31°21′46″ сх. д. / 49.86583° пн. ш. 31.36278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м[1] |
| Відстань до обласного центру |
64 (фізична) км |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Найближча залізнична станція | Ляплава |
| Відстань до залізничної станції |
16 (фізична) км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Бобриця |
| Карта | |
  Пшеничники | |
 Пшеничники | |
| Мапа | |
| |
Пшени́чники — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Бобрицькій сільській громаді. Населення села становить 175 осіб (2007; 399 осіб в 1972).
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі, центрі Пшеничківської волості Канівського повіту Київської губернії, мешкало 1009 осіб, налічувалось 128 дворових господарств, існували православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок і лавка[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1132 осіб (564 чоловічої статі та 568 — жіночої), з яких 1126 — православної віри[3].
1917 року селяни спалили панський маєток, вбили економа, знищили пам'ятник царю, панську землю розділили.
В роки німецько-радянської війни у ній брали участь 129 жителів села, з них 68 нагороджено бойовими орденами та медалями. На честь загиблих воїнів односельчани спорудили пам'ятник.
На 1972 рік в селі була розміщена центральна садиба колгоспу «Більшовик», за яким було закріплено 2,1 тисячі га землі, в тому числі 1,3 тисячі га орної. Основний виробничий напрям господарства — вирощування зернових культур та цукрового буряку. Набуло розвитку також і м'ясо-молочне скотарство. 18 колгоспників було нагороджено орденами та медалями, а пастухів П. Б. Лук'яненка та П. П. Власенка — орденами Леніна.
Тоді в селі були середня школа, де навчалось 244 учня, клуб на 250 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 12,5 тисяч примірників, пошта, медпункт 2 магазини.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 170 | 97.14% |
| російська | 5 | 2.86% |
| Усього | 175 | 100% |
Руди — ботанічний заказник місцевого значення.
В селі народився Петриченко Іван Михайлович — Герой Радянського Союзу.
- ↑ http://weather.in.ua/ua/cherkasskaja/21922
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-86. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Pszeniczniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 259. (пол.)
- Pszeniczniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 526. (пол.)
- Український Генеалогічний Форум [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
| Повітове місто | _(1852).png) | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Богуславська • Великоприцьківська • Вільховецька • Зеленківська • Ісайківська • Козинська • Корнилівська • Корсунська • Курилівська • Медвинська • Піївська • Потапецька (Македонська) • Потоцька • Пустовойтівська • Пшеничківська • Степанська • Таганчеська • Таращанська (Селищанська) • Трактомирська (Ходорківська) • Шендерівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) | Біївці • Бобриця • Бровахи • Великий Ржавець (Полствин) • Великі Прицьки • Виграїв • Вільховець • Григорівка • Грищинці • Дацьки • Зеленьки • Демівщина • Дибинці • Ємчиха • Ісайки • Карапиші • Квітки • Корнилівка • Маслівка • Миронівка • Михайлівка • Москаленки • Петрушки • Пії • Потоки • Пустовойти • Пшеничники • Росава • Сахнівка • Селище • Сидорівка • Синиця • Сотники • Степанці • Сухини • Тараща • Юхни • Шандра • Яблунів • Янівка | |
Курсивом виділено волості, ліквідовані наприкінці 1880-х рр. | ||
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |