Пюї-де-Дом (вулкан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пюї-де-Дом
фр. Puy de Dôme
Вид на вершину Пюї-де-Дом
Вид на вершину Пюї-де-Дом
Пюї-де-Дом (Франція)
Пюї-де-Дом
Пюї-де-Дом

45°46′19″ пн. ш. 2°57′44″ сх. д. / 45.77194° пн. ш. 2.96222° сх. д. / 45.77194; 2.96222Координати: 45°46′19″ пн. ш. 2°57′44″ сх. д. / 45.77194° пн. ш. 2.96222° сх. д. / 45.77194; 2.96222

Висота 1 464 м
Країна Франція
Регіон Овернь
Система Центральний масив
Тип вулкан, лавовий купол
Вік ~ 10 000 років
Виверження ~ 4040 р. до н. е.

Commons-logo.svg Пюї-де-Дом (вулкан) у Вікісховищі

Пюї-де-Дом (фр. Puy de Dôme, окситан. Puèi Domat, Puèi de Doma) — великий лавовий купол і один із наймолодших вулканів у вулканічному ланцюгу Шен де Пюі, що знаходиться у північній частині Центрального масиву, у південно-центральній частині Франції.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Цей вулканічний ланцюг, що включає в себе численні шлакові конуси, лавові куполи і маари, розташований далеко від краю будь-якої тектонічної плити. Пюї-де-Дом розташований приблизно за 10 км від міста Клермон-Ферран. Департамент Пюї-де-Дом отримав свою назву від вулкану.

Історія[ред.ред. код]

Храм Меркурія

У дохристиянській Європі Пюї-де-Дом служив як загальне місце для релігійних церемоній. Храми будувались на вершині, включаючи галло-римське святилище, присвячене богу Меркурію, руїни якого були знайдені у 1873 році.

У 1648 році Флорін Пер'є, за проханням Блеза Паскаля, довів теорію Еванджеліста Торрічеллі про те, що покази барометра спричинені коливання ваги стовпу повітря, шляхом вимірювання висоти стовпчика ртуті на трьох різних точках (з різною висотою) гори Пюї-де-Дом. У 1875 році на вершині була збудована фізична лабораторія, а з 1956 тут також розташована антена TDF (Télédiffusion de France).

Посилання[ред.ред. код]