Пєтухов Костянтин Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пєтухов Костянтин Дмитрович
Народився 21 серпня 1914(1914-08-21)
Бердянськ, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 14 серпня 1981(1981-08-14) (66 років)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»

Костянтин Дмитрович Пєтухов (8(21) серпня 1914, місто Бердянськ Таврійської губернії, тепер Запорізької області — † 14 серпня 1981, Москва) — радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Член ЦК КПРС в 1956—1961 рр. Член ЦК КПУ в 1952—1956 рр.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї робітника. З червня 1929 року працював слюсарем Первомайського заводу сільськогосподарського машинобудування у місті Бердянську. У 1931—1932 роках — студент Бердянського індустріального технікуму. У 1932—1933 роках — технік Первомайського заводу сільськогосподарського машинобудування у місті Бердянську. У 1933 році — технік тресту «Укртрактороремонт» в Харкові. З 1934 року працює на Харківському заводі транспортного машинобудування № 183: завідувач бюро методів технічного контролю ВТК (Відділу технічного контролю) (1934—1935 рр.), заступник начальника ВТК тракторного відділу (1935—1937 рр.), заступник начальника і начальник ВТК танкового відділу (1937—1941 рр.).

У 1940 році закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут (без відриву від виробництва). У грудні 1940 року став членом ВКП(б).

У листопаді 1941—1945 рр. — заступник секретаря парткому ВКП(б) Харківського заводу транспортного машинобудування № 183(в евакуації в місті Нижній Тагіл), а в 1945—1947 рр. парторг ЦК ВКП(б) Уральського танкового заводу № 183. З грудня 1947 до серпня 1949 року — директор заводу транспортного машинобудування № 50 у місті Свердловську. З серпня 1949 до квітня 1954 року — директор заводу транспортного машинобудування № 75 у місті Харкові.

У квітні 1954 — липні 1955 р. — голова Технічної ради-заступник міністра транспортного машинобудування СРСР. У липні 1955 — травні 1957 р. — міністр важкого машинобудування СРСР.

У травні 1957 — грудні 1959 р. — голова Московської міської Ради народного господарства. У грудні 1959 — квітні 1961 р. — голова Державного науково-технічного комітету РМ СРСР — міністр СРСР. Одночасно в грудні 1959 — травні 1961 р. — заступник голови Державного планового комітету РМ СРСР — міністр СРСР.

У травні — вересні 1961 року — голова Московської міської Ради народного господарства. У листопаді 1961—1964 роках — директор Харківського турбінного заводу імені С. М. Кірова. З січня 1965 року — директор Московського заводу «Динамо», а в квітні 1974 — травні 1978 р. — генеральний директор виробничого електромашинобудівного об'єднання «Динамо» в Москві. З 1978 року — на пенсії.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутаты Верховного Совета СССР 5-го созыва. — М., 1959.

Посилання[ред. | ред. код]