Піая мала
| ?Піая мала | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Зозулеподібні (Cuculiformes) |
| Родина: | Зозулеві (Cuculidae) |
| Рід: | Coccycua |
| Вид: | Піая мала |
| Біноміальна назва | |
| Coccycua minuta (Vieillot, 1817) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Piaya minuta Coccyzus minutus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Coccycua minuta |
 Віківиди: | Coccycua minuta |
 EOL: | 45511567 |
 ITIS: | 554787 |
 МСОП: | 22684379 |
 NCBI: | 121399 1118526, 121399 |
Піая мала[2] (Coccycua minuta) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південній Америці і Панамі.
Довжина птаха становить 27 см, вага 40 г. Забарвлення переважно каштанове, нижня частина живота сірувата, хвіст коричнюватий, кінчики стернових пер білі. Дзьоб жовтий, короткий, дещо вигнутий. Райдужки червоні. Молоді птахи мають переважно темно-коричневе забарвлення, дзьоб чорний, білі плямки на кінчику хвоста відсутні.
Виділяють два підвиди:[3]
Малі піаї мешкають в Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Венесуелі (зокрема на островах Ла-Тортуга[en], Маргарита та інших), Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії та на острові Тринідад. Вони живуть в чагарникових заростях поблизу водойм та в мангрових лісах, на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в чагарниках. Гніздо чашоподібне, в кладці білих 2 яйця. Не практикують гніздовий паразитизм.
- ↑ BirdLife International (2016). Coccycua minuta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 13 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2022.
- ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN 0-8014-9792-2.
- Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.
- Freile, Juan F.; Chaves, Jaime A. (2004). Interesting distributional records and notes on the biology of bird species from a cloud forest reserve in north-west Ecuador (PDF). Bulletin of the British Ornithologists' Club. 124 (1): 6—16.
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |