Південна Буковина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Південна Буковина
Actual Suceava county CoA.png
Герб Сучавського повіту.
Bucovina Romania Ukraine.png
Південна Буковина (нижче чорної лінії) на мапі Румунії.

Півде́нна Букови́на — сучасна область Румунії. Входить до складу жудеця Сучава. Історичний центр — місто Сучава.

У давні часи була заселена волохами та слов'янами. Сьогодні тут проживають переважно румуни (нащадки волохів). Наприкінці Х та в ХІ ст. входила до складу Київської Руси. У 12–13 ст. входила до складу Галицько-Волинського князівства, у 14 ст. стала центром формування феодального Молдавського князівства. З початку 16 ст. знаходилась під владою Туреччини. З 1774 р. до 1918 р. — у складі Австрійської імперії.

1918 року Буковина увійшла до Румунії, де стала однією з найвідсталіших в економічному відношенні областей. 1941 року Південна Буковина разом із відвойованою в СРСР Північною Буковиною ввійшла в новостворене губернаторство Буковина. Зі звільненням Південної Буковини радянськими військами у 1944 р. та встановленням на її території народної влади перетворилась на індустріально-аграрний район Соціалістичної Республіки Румунія.

Адміністративно-державні утворення на теренах Південної Буковини[ред.ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Південна Буковина у складі Галицько-Волинського князівства.

В добу Київської Русі[ред.ред. код]

У складі Молдавського князівства[ред.ред. код]

У складі Габсбурзької монархії[ред.ред. код]

У складі Королівства Румунія[ред.ред. код]

Відомі українці, пов'язані з Південною Буковиною[ред.ред. код]

К. Устиянович. «Козацька битва (Смерть Тимоша Хмельницького)».
К. Устиянович. «Гуцул».
К. Устиянович. «Гуцулка біля джерела».

Народилися в Південній Буковині[ред.ред. код]

  • Горбач Анна-Галя (1924, Бродина, Радівецький повіт, Румунія — 2011) — український літературознавець, перекладач, видавець, громадська й політична діячка. Від 1941-го року жила у Німеччині, де заснувала видавництво «Бродина» (Brodina Verlag, назване на честь рідного села, де 94,1% населення є українцями), яке видавало і розповсюджувало твори українських письменників. Автор праць: «Ольга Кобилянська і німецька культура» (1967), «Тиміш Хмельницький в румунській історіографії та літературі» (1969), «Українські карпатські казки» (1975), «З румунських вражень: Подорожні нотатки» (1993), та інших.

Пов'язані з Південною Буковиною життям та працею[ред.ред. код]

  • Яцько, пасічник, русин (ХІV ст.) — легендарний засновник українських поселень в Південній Буковині, в районі Сучави. За твердженнями деяких дослідників – «князь русинів»[4].
  • Дмитро Вишневецький (1517 — 1564) — український князь, козацький ватажок, гетьман. Бувши родичем молдавських господарів, зорганізував з козаками похід до Сучави, з метою оволодіння молдавським престолом, але зазнав поразки під містом, був відданий туркам, та страчений у Стамбулі.
  • Устиянович Корнило Миколайович (1839 — 1903) — український художник і письменник, син Миколи Устияновича. Разом з батьком 1870-го року переїжджає до Сучави, подорожує Південною Буковиною, шукаючи матеріалів для своїх етнографічних творів, живе у своїх родичів в Радівцях і Сереті, пише ікони та розмальовує місцеві церкви[5]. Під враженням історичного факту загибелі Тимоша Хмельницького у Сучаві, 1890-го року створює картину «Козацька битва (Смерть Тимоша Хмельницького)»[6]. Також автор історичних картин «Мазепа на переправі», «Мазепа під Бендерами», «Шевченко на засланні», етнографічних «Гуцул» і «Гуцулка біля джерела» та інших. В патріотичному вірші «Заклятий Іван» виступає проти румунізації Буковини.

Етнографічна карта Буковини[ред.ред. код]

По карті видно, як зростала кількість румун на Буковині від 1775-го до 1930-го року.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Компанієць I. I. Становище і боротьба трудящих мас Галичини, Буковини та Закарпаття на початку XX ст. (1900—1919 роки), К., 1960
  • Григоренко О. С. Буковина вчора і сьогодні, К., 1967.

Див. також[ред.ред. код]


Румунія Це незавершена стаття з географії Румунії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.