Південна Корона

Південна Корона
Південна Корона
Латинська назва	Corona Australis
Род. відмінок	Coronae Australis / Coronae Austrinae
Скорочення	CrA
Пряме піднесення	19год хв
межі	від 17год 50хв до 19год 10хв
Схилення	-40° '
межі	від -45° 30' до -37° '
Площа	128 кв.град.(80)
Зорі	0 яскравіших від 3m 21 яскравіших від 5,5m
Найяскравіша зоря	β Південної Корони 4,10m
Метеорні потоки	Бета-Корона Аустрініди
Суміжні сузір'я	Гідра Скорпіон Жертовник Телескоп
Спостерігається в широтах між +53° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом серпня-вересня
Існує з античності. Запропоноване

Південна Корона неозброєним оком.

Півде́нна Коро́на (лат. Corona Australis) — сузір'я південної півкулі неба. Містить 40 зір, видимих неозброєним оком.

Сузір'я Стрільця, Південної Корони, Мікроскопа та Телескопа із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв виданого в Лондоні, бл. 1825

Історія

Стародавнє сузір'я. Включене до каталогу зоряного неба Альмагест давньогрецького астронома Клавдія Птолемея ще у II столітті.

Назва

Назва сузір'я було введено як «Corona Australis», коли Міжнародний астрономічний союз (IAU) у 1922 році оформив 88 сучасних сузір'їв. У 1932 році цю назву замість цього зафіксували як «Корона Австріна» («Corona Austrina»), коли комісія МАЕ затвердила список чотирибуквенних скорочень для сузір'їв. Чотирибуквенні абревіатури були скасовані в 1955 році. В даний час МАУ використовує виключно «Corona Australis».

Об'єкти

У Південній Короні знаходиться найближча до Землі відкрита нейтронна зоря — RX J1856.5-3754.

Джерела

Південна Корона // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 352. — ISBN 966-613-263-X.

Посилання

WIKISKY.ORG: Південна Корона

Див. також

Список зірок сузір'я Південної Корони