Південна Франція
Південна Франція, також відома як Південь Франції (фр. Midi de la France), або розмовною французькою le Midi,[1][2] — визначений географічний район, що складається з регіонів Франції, який оточений Атлантичним океаном на південь від болота Пуатвен,[3] та межує з Іспанією, Середземним морем та Італією. Він включає Нову Аквітанію на заході, Окситанію в центрі, південні частини Овернь-Рона-Альпи на північному сході, Прованс — Альпи — Лазурний Берег на південному сході, а також острів Корсика на південному сході. Монако та Андорру іноді відносять до Півдня Франції, хоча вони є князівствами.[4] Французький термін le Midi походить від mi (середній) та di (день) у давньофранцузькій мові, та його порівнюють з терміном Mezzogiorno (італ. полудень), яким італійці називають Південну Італію. Полудень був синонімом півдня, оскільки у Франції, як і у всій Північній півкулі на північ від Тропіка Раку, сонце опівдні на півдні. Синонімія існувала і в середньофранцузькій мові, де meridien може означати як полудень, так і південь. Вважається, що Південна Франція починається з міста Валенс.
Територія значною мірою збігається з територією Окситанії, територією, на якій окситанська мова — яка відмінна від мов ойль Північної Франції — була історично домінуючою мовою. Хоча частина Окситанії, зокрема, райони Овернь та Лімузен зазвичай не вважаються частиною Південної Франції. Найбільші міста Південної Франції — Марсель, Тулуза, Бордо, Ніцца і Монпельє. Піренеї та французькі Альпи також розташовані в цьому районі, відповідно в його південно-західній та східній частинах.
До помітних туристичних визначних пам'яток району відносять Пон-дю-Гар і Арени Німа римської епохи, Вердонську ущелини в Альпах Верхнього Провансу, Південний канал, що з'єднує Тулузу та Середземне море, а також природні райони Ларзак[en], Люберон і Медок[en]. Французька Рив'єра розташована у південно-східній частині Південної Франції. Кілька міст Південної Франції славляться своєю архітектурою та околицями, такі як Руссільйон, Менерб, Корд-сюр-Сьєль, Горд, Рокамадур, Ле-Бо-де-Прованс, Лурмарен, Гассен, Сен-Поль-де-Ванс, Л'Іль-сюр-ла-Сорг, Сеян, Крійон-ле-Брав та Сен-Ремі-де-Прованс.
- Спіймати злодія (1955)
- Літній відпочинок[en] (1963)
- Безтямний П'єро (1965)
- Лакомб Люсьєн (1974)
- Французький зв'язковий 2 (1975)
- Під Вишневим місяцем[en] (1986)
- Жан де Флоретт (1986)
- Манон з джерела [en] (1986)
- Неприторенні шахраї (1988)
- Щастя в полі[en] (1995)
- Таксі (1998)
- Шоколад (2000)
- Перевізник (2002)
- Басейн (2003)
- Велика подорож[en] (2004)
- Фатальна красуня (2006)
- Син Гроузера[en] (2007)
- Містер Бін на відпочинку (2007)
- Амер[en] (2009)
- Магія місячного сяйва (2014)
- ↑ Деклан Ліон (18 лютого 2009). Cycling guide to the Canal du Midi, Languedoc, France, Europe. Midpoint Trade Books. ISBN 978-1-85284-559-9.
- ↑ Пол Пасі (1904). International French-English and English-French dictionary. Hinds, Noble & Eldredge.
- ↑ Луї Папі, Le midi atlantique, atlas et géographie de la France moderne, Flammarion, Paris, 1984.
- ↑ The Regions of France – Midi (from the Pyrenees to the Riviera). about-france.com. Процитовано 18 вересня 2009.