Південна бухта (Севастополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Південна бухта
Sebastopol South Bay.jpg
Південна бухта
44°36′26″ пн. ш. 33°31′52″ сх. д. / 44.6072361° пн. ш. 33.5311917° сх. д. / 44.6072361; 33.5311917Координати: 44°36′26″ пн. ш. 33°31′52″ сх. д. / 44.6072361° пн. ш. 33.5311917° сх. д. / 44.6072361; 33.5311917
Частина від Севастопольська бухта
Море Чорне море
Прибережні країни Україна Україна
*Севастополь
Регіон Севастополь
Міста та поселення Севастополь
ідентифікатори і посилання
У проекті OpenStreetMap пошук в номінатім
Південна бухта. Карта розташування: Земля
Південна бухта
Південна бухта
Південна бухта (Земля)
Південна бухта у Вікісховищі?
Вид на Південну бухту і Севморзавод

Південна бухта — бухта в Севастополі, впадає у Велику Севастопольську бухту між мисами Миколаївським і Павловським. Названа за своїм розміщенням щодо Севастопольської бухти, тому що орієнтована точно на південь. Знаходиться в центральній частині міської забудови Севастополя, розділяє південну сторону Севастополя на центральну (міську) та корабельну сторони.

У гирлі бухти розташований залізничний вокзал Севастополя. На виході з бухти на західному березі знаходиться Графська пристань, трохи південніше - Севастопольський морський торговельний порт. На східному березі розташовуються лазарєвські казарми (в яких розміщується філіал МДУ ім.Ломоносова). На цьому ж березі у Південну бухту впадає Корабельна бухта, яка використовується Севморзаводом.

Бухта є стоянкою для багатьох суден військового, торгового та інших призначень.

Історія[ред. | ред. код]

До заснування Севастополя бухта була відома під назвами Чабан-Ліман чи Чобан-Ліман (в перекладі «пастуша бухта») та Картали-Кош (в перекладі «бухта шулік»).

У 1783 році на північно-західному березі бухти почали будувати перші будівлі новоствореного Севастополя. Бухта отримала назву Південна бухта чи просто Гавань. З часом друга назва не прижилася, за бухтою залишилася назва Південна бухта.

На початку XIX сторіччя у гирлі бухти виникає Каторжна слобідка, поблизу Корабельної бухти - Корабельна слобідка. На останній селилася біднота: моряки, рибалки, солдати та їхні сім'ї. Каторжну слобідку населяли конвоїри кораблів "Полтава" та "Лісний", на яких утримувалися арештанти. Для конвоїрів та їхніх сімей побудували казарми, пекарню, кухні.

До Кримської війни в бухті був побудований невеликий устричний завод.

У 1830-1840-іі на східному березі бухти збудували адміралтейство та монументальні казарми, що отримали назву лазарєвських на честь командира Чорноморського флоту Михайла Лазарєва. Для їх будівництва зрили цілу гору, ґрунтом з якої засипали болота у гирлі бухти. Засипані болота отримали назву Пересип, пізніше тут побудували залізничний вокзал.

В ході Кримьскої війни у вересні 1854 через бухту побудували плавучий міст. Він був зруйнований у ході другого бомбардування Севастополя. Ще один міст через бухту був зведений південніше. Один з якорів цього мосту був знайдений у 1980-і при ремонті залізниці та встановлений на Історичному бульварі біля будівлі Панорами Оброни Севавастополя[1].

1875-го відкрита залізнична станція Севастополя, зведена у гирлі бухти на Пересипу.

У ніч на 13 листопада 1941 року в Південній бухті в результаті авіанальотів німецької авіації затонув крейсер Чорноморського флоту «Червона Україна».

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]