Південна горличка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Південна горличка
Горличка болівійська (Metriopelia melanoptera)
Горличка болівійська (Metriopelia melanoptera)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Підродина: Голубині (Columbinae)
Триба: Claravinae
Рід: Південна горличка (Metriopelia)
Bonaparte, 1855[1]
Види
Синоніми
Metriopeleia G.R. Gray, 1855[2]
  • Gymnopelia P.L. Sclater & Salvin, 1873[3]
  • Leptophaps Reichenow, 1913[4]
Посилання
Вікісховище: Metriopelia
Віківиди: Metriopelia
EOL: 20226
ITIS: 177245
NCBI: 115676

Південна горличка[5] (Metriopelia) — рід голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Представники цього роду мешкають в Андах[6].

Південні горлички — невеликі голуби, середня довжина яких становить 16-23 см, а вага 66-125 г. Вони мають переважно сіре або попелясто-коричневе забарвлення, крила і хвіст у них чорнуваті, навколо очей плями голої жовтої або оранжевої шкіри. Їм не притаманний статевий диморфізм.

Південні горлички поширені переважно в Андах, від Колумбії до Вогняної Землі. Вони живуть в посушливих високогірних районах вище верхньої межі лісу. Зустрічаються зграйками. Живляться насінням, яке шукають на землі. Гніздяться в каньйонах і ущелинах.

Виділяють чотири види:[7]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Metriopelia походить від сполучення слів дав.-гр. λεπτος — стрункий і πτιλον — перо.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bonaparte, Charles Lucien (1855). Coup d'oeil sur les pigeons (quatrième partie). Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l'Académie des Sciences (French) . 40: 15-24 [23].
  2. G.R. Gray: Catalogue of the genera and subgenera of birds contained in the British Museum. London: Printed by order of the Trustees, 1855, s. 100. 
  3. P.L. Sclater & O. Salvin: Nomenclator avium neotropicalium: sive avium quae in regione neotropica hucusque repertae sunt nomina systematice disposita adjecta sua cuique speciei patria accedunt generum et specierum novarum diagnoses. Londini: Sumptibus Auctoeum, 1873, ss. 133, 156. 
  4. A. Reichenow. Oenopsittacus n. g. und Leptophaps n. g.. „Journal für Ornithologie”. 61, s. 401, 1913. 
  5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  6. L.F. Baptista, P.W. Trail & H.M. Horblit: Family Columbidae (Pigeons and Doves). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 4: Sandgrouse to Cuckoos. Barcelona: Lynx Edicions, 1997, s. 167. ISBN 84-87334-22-9. 
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 жовтня 2022.
  8. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 252. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, ISBN 3-9801504-9-6
  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001