Південне (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Південне
Pivdenne hr gerb.png
Герб Південного (Харківська область)
Pivdenne Town Hall by Kharkivian 01 (05.2019).jpg
Будівля Південноміської міської ради
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Код КОАТУУ: 6325111000
Засноване 1906
Облікова картка Південне
Статус міста з 1963 року
Населення 7705 (01.01.2017)[1]
Площа 16,93 км²
Густота населення 469 осіб/км²
Поштові індекси 62461
Телефонний код +380-572
Координати 49°52′36″ пн. ш. 36°03′52″ сх. д. / 49.87667° пн. ш. 36.06444° сх. д. / 49.87667; 36.06444Координати: 49°52′36″ пн. ш. 36°03′52″ сх. д. / 49.87667° пн. ш. 36.06444° сх. д. / 49.87667; 36.06444
Відстань
Найближча залізнична станція Південний
До обл./респ. центру
 - фізична 18 км
 - залізницею 19 км
 - автошляхами 20 км
Міська влада
Рада Південна міська рада
Адреса 62461, Харківська обл., Харківський р-н, м. Південне, вул. Б.Тасуя, 60
Міський голова Брюханов Олександр Миколайович

Commons-logo.svg Південне у Вікісховищі

Карта
Південне. Карта розташування: Україна
Південне
Південне
Південне. Карта розташування: Харківська область
Південне
Південне

Півде́нне — місто в Харківському районі Харківської області. Адміністративний центр Південноміської міської територіальної громади.

Природні умови[ред. | ред. код]

Місто Південне лежить на лівому березі річки Мерефа, вище за течією на відстані 1,5 км розміщене селище Буди, нижче за течією межується з містом Мерефа. Місто знаходиться за 9 км на південний схід від Харкова. До міста приляга́ють селища Березівка​​ та Високий. Поруч пролягають декілька залізничних гілок, зупинко́ві пункти Південний і Комарівка.

Історія[ред. | ред. код]

Місто виникло у 1963 році внаслідок об'єднання колишніх селищ міського типу Комарівка (виникло XVII століття) та Південне (засноване 1906 року працівниками Південної залізниці).

За даними 1864 року в селі Комарівка Мереф'янської волості Харківського повіту мешкало 582 особи (272 чоловічої статі та 310 — жіночої), налічувалось 94 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2240 осіб[3].

28 лютого 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, міського голову Брюханова О.М. було затримано за підозрою в державній зраді. Також було затримано одного з його заступників, начальника місцевого райвідділу та дільничного інспектора поліції[4].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Південна щіткова фабрика.
  • Цех Мереф'янського заводу будівельних матеріалів.
  • Молокозавод.
  • Цех централізованого ремонту трансформаторів.
  • Цех Харківської облспоживспілки.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Південний технологічний ліцей
  • Південна ЗОШ I–III ст. № 2
  • Клуб
  • Відділення соціальної реабілітації
  • Поліклініка
  • Дитячий садочок

Постаті[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 130)
  3. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  4. Мера міста у Харківській області затримали за державну зраду. 28.02.2022, 14:31

Джерела[ред. | ред. код]