Південний морський лев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Південний морський лев
Male southern sea lion.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Caniformia)
Надродина: Ластоногі (Pinnipedia)
Родина: Отарієві (Otariidae)
Підродина: Морські леви (Otariinae)
Рід: Південні морські леви
(Otaria)
Péron, 1816
Вид: Південний морський лев
Біноміальна назва
Otaria flavescens
Shaw, 1800
Карта поширення південного морського лева
Карта поширення південного морського лева
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Otaria flavescens
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Otaria flavescens

Південний морський лев — морський ссавець, південноамериканський вид отарієвих (Otariidae).

Етимологія[ред.ред. код]

грец. ωτός — «вухо» (натякаючи на малі, але помітні зовнішні закрилки вуха), лат. flavescens — «жовтавий».

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Самка південного морського лева та її маля

Самці можуть досягати величини до 2,5 метрів і важити до 300 кілограмів. На верхній стороні тіла вони темно-коричневі, на нижній забарвлені в жовтувато-коричневий колір. Грива трохи світліша за шкіру. Самки значно менші і досягають до 2 метрів завдовжки і важать до 140 кілограмів. Їх забарвлення світло-коричневе і на шкірі часто зустрічаються великі плями неправильної форми розкидані по всьому тілу.

Поширення[ред.ред. код]

Ареал південних морських левів простягається вздовж тихоокеанського узбережжя Південної Америки від Перу до Вогняної Землі, а також вздовж атлантичного узбережжя до півдня Бразилії. Колонії південних морських левів існують також на Фолклендських островах. Окремі мандрівні особини іноді зустрічаються і далеко від основних колоній, наприклад на Галапагоських островах або на ділянках бразильського узбережжя північніше звичного ареалу. Проте як правило, південні морські леви воліють перебувати поблизу своїх колоній.

Розмноження[ред.ред. код]

Гарем південних морських левів у Патагонії

Статева поведінка і шлюбний період нагадують інших вухатих тюленів. Зрілі самці зустрічають самок на узбережжі і борються між собою за ділянки берега. У цих поєдинках суперники намагаються вкусити один одного, нерідко справа доходить до крові і глибоких ран. Слабші самці в ході боїв витісняються на край колонії, в той час як найбсильніші здобувають право на найпрестижніші місця в центрі ліжбища. При виході на берег самки потрапляють до гарему того самця, якому належить відповідна ділянка. В самця може бути до 18 самок, але чим ближче ареал самця до краю колонії, тим менший його гарем. У середньому у кожного самця при паруванні є по три самки. Самці постійно зайняті тим, що заважають самкам покинути свою територію. При цьому вони нерідко проникають на сусідні ділянки і вступають у конфлікт з їхніми господарями. Молоді самці іноді збиваються в холостяцькі групи чисельністю до десяти тварин, регулярно намагаючись проникнути в колонію, викрасти самку і спаруватися з нею. Під час перебування на суші, а це від двох до трьох місяців, самець майже не їсть і не спить.

Після вагітності, термін якої становить близько 350 днів, самка народжує на світ одне дитинча. Пологи відбуваються відразу після виходу на берег і напередодні нового спарювання.

Систематика[ред.ред. код]

Для південного морського лева в наш час[Коли?] існує дві наукових назви — Otaria byronia (Blainville, 1820) і Otaria flavescens (Shaw, 1800). За правилами Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури (МКЗН) дійсним є старше ім'я, flavescens. Однак Джордж Шоу описав в 1800 році дитинча Otaria flavescens, опис якого не дуже пасує південним морським левам. Тому деякі зоологи вважають саме Otaria byronia першим правильним описом виду і ввідповідно використовують цю назву. В обох назв є свої прихильники, які називають іншу назву «застарілою». Рішення МКЗН з цього питання поки відсутнє.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Ronald M. Nowak: Walker's Mammals of the World. Johns Hopkins University Press, 1999 ISBN 0-8018-5789-9