Південний міст (Київ)
| Південний міст | |
|---|---|
 Вигляд мосту з лівого берега | |
| 50°23′43″ пн. ш. 30°35′25″ сх. д. / 50.39536111113877581° пн. ш. 30.59048611113878025° сх. д.Координати: 50°23′43″ пн. ш. 30°35′25″ сх. д. / 50.39536111113877581° пн. ш. 30.59048611113878025° сх. д. | |
| Офіційна назва | Південний мостовий перехід[1] |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Київ |
| Галузь застосування | комбінований (метро/автомобільний) |
| Перетинає | Днiпро |
| Тип конструкції | Однопілоновий вантовий |
| Основний проліт | 270 м |
| Загальна довжина | 1256 м |
| Ширина | 41 м |
| Висота конструкції | 135 м [2] |
| Кількість смуг руху | 3+3 |
| Початок будівництва | 1983 |
| Відкрито | 25 грудня 1990 (31 рік) |
| Ідентифікатори і посилання | |
| Картах Google | |
  Південний міст Південний міст (Київ) | |
 | |
 Південний міст у Вікісховищі | |
Півде́нний міст — вантовий міст через Дніпро в Києві. Найвищий міст Києва (135 метрів).
Будівництво було започатковано 1983 року, автомобільний рух мостом відкрито 25 грудня 1990 року[3], рух поїздів метро — 30 грудня 1992 року. Автор проєкту та головний інженер — Заслужений будівельник України Фукс Георгій Борисович[4]. Міст вважався найсучаснішим на території СРСР, на будівництво було витрачено близько 112 мільйонів карбованців (близько 200 мільйонів доларів).
Довжина мосту — 1256 метрів, ширина — 41 метр. Мостом проходить Сирецько-Печерська лінія київського метрополітену. Міст сполучає Саперно-Слобідську вулицю та Столичне шосе (правий берег) із проспектом Миколи Бажана (житловий масив Позняки) на лівому березі річки Дніпро, є частиною автошляху міжнародного значення М03E40.
Щороку з шляхопроводом постійно виникають проблеми. На ній влаштовують часті ремонти, що призводить до нескінченних заторів з лівого на правий берег і навпаки. Замість якісного та професійного обслуговування мосту — складної конструктивної споруди, на її частку припала величезна кількість розтягнутих у часі ремонтів, які щороку створюють величезні незручності, як для киян, так і для транзитного автотранспорту[5].
Світлини[ред. | ред. код]
Під мостом
Пілон
Кріплення вант
_Bridge_in_Kiev.jpg)
.jpg)
Панорама Південного мосту
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1990 року № 905 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування та перейменування вулиць, станцій метро та нового мостового переходу в м. Києві» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3775, арк. 75–77. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 11. — С. 10–11.) Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.
- ↑ Мости України на skyscraperpage
- ↑ Мотлях П. Сьомий кидок через Дніпро: [Учора, о 14 годині 45 хвилин, став до ладу Південний мостовий перехід] // Вечірній Київ. — 1990. — 26 грудня.
- ↑ Центральний державний науково-технічний архів України: Фукс Георгій Борисович. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2011.
- ↑ Вічний ремонт. Ми з'ясували, чому руйнується Південний міст у Києві // Сегодня, 2022-01-14 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Фотографії будівництва мосту // viatorus.livejournal.com. — 2010. — 27 грудня
- Веб-камера на Південому мості
- Веб-камера, Південний міст з Осокорків
- WWW Енциклопедія Києва
- Сторінка моста на SkyscraperPage (англ.)
- На верхівці Південного мосту (рос.)
- Супутниковий знімок на карті Google
- Корнієв М. М. Сталеві мости: Теоретичний і практичний посібник з проектування[недоступне посилання з липня 2019] — Київ: 2003. — С. 521—533 (рос.)
- Девіаційна вежа — Вікіпедія
| ||||||||||||||||||||||||||
