Перейти до вмісту

Південний міст (Київ)

Координати: 50°23′43″ пн. ш. 30°35′26″ сх. д. / 50.395361111111° пн. ш. 30.590486111111° сх. д. / 50.395361111111; 30.590486111111
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Південний міст
Південний міст
Південний міст
Краєвид мосту з лівого берега
50°23′43″ пн. ш. 30°35′26″ сх. д. / 50.395361111111° пн. ш. 30.590486111111° сх. д. / 50.395361111111; 30.590486111111
Офіційна назваПівденний мостовий перехід[1]
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняКиїв Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузь застосуваннякомбінований (метро/автомобільний)
ПеретинаєДніпро Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип конструкціїоднопілований вантовий
Основний прогін270 м
Загальна довжина1256 м
Ширина41 м
Висота конструкції165 м[2]
Кількість смуг руху3+3
Початок будівництва1983
Відкрито25 грудня 1990 (35 років)

Південний міст. Карта розташування: Київ
Південний міст
Південний міст
Південний міст (Київ)
Мапа
CMNS: Південний міст у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Півде́нний міст — вантовий міст через річку Дніпро, найвищий міст Києва (висота пілону 133 м). Розташований у Голосіївському та Дарницькому районах.

Історія

[ред. | ред. код]

Проєктувати Південний міст почали незабаром після відкриття Північного. Він мав сполучити центр Києва з лівобережними районами, які активно розбудовувалися, лінією метрополітену й автомагістраллю. Крім того, міст мав стати більш зручним автошляхом до аеропорту у Бориспілі[3].

У 1983 році було будівництво мостового переходи, автомобільний рух мостом відкрито 25 грудня 1990 року[4], рух поїздів метро — 30 грудня 1992 року. Автор проєкту та головний інженер — Заслужений будівельник України Фукс Георгій Борисович[5]. Це був третій міст через річку Дніпро в Києві, участь у проєктуванні якого брав Георгій Фукс[3] Міст вважався найсучаснішим на території СРСР, на будівництво було витрачено близько 112 млн карбованців (близько 200 млн доларів США).

24 січня 2026 року, під час ракетно-дронової атаки на столицю, пошкоджено Південний міст. Зранку рух Сирецько-Печерської лінією Київського метрополітену через міст не здійснювався, також міст був закритий для руху автомобільного транспорту у напрямку лівого берега[6].

Особливості будови

[ред. | ред. код]

Довжина мосту — 1256 м, ширина — 41 м. Мостом пролягає Сирецько-Печерська лінія Київського метрополітену. Міст сполучає Саперно-Слобідську вулицю та Столичне шосе (правий берег) із проспектом Миколи Бажана (житловий масив Позняки) на лівому березі річки Дніпро, є частиною автошляху міжнародного значення М03E40. Це перший вантовий міст із рейковим транспортом, зведений у СРСР. Інженери вирішили зробити Південний міст вантовим, з метою забезпечити великий проліт для річкового транспорту[3]. Вантова частина мосту виконана зі сталі, вона підвішена на вантах за 133-метровий пілон. Коли проєкт моста тільки розробляли, у пілоні моста хотіли відкрити ресторан. Але зрештою від ідеї відмовилися. Оскільки пілон височить посередині моста, то відвідувачам довелося би йти туди пішки. До того ж були проблеми з підведенням комунікацій[3].

Довжина судноплавного прольоту складає 271 м. З правого берега до неї веде балкова естакада зі збірного залізобетону[3].

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

Щороку з шляхопроводом постійно виникають проблеми. На ньому часто влаштовують ремонти, що призводить до постійних заторів з одного берега на інший. Замість якісного та професійного обслуговування мосту — складної конструктивної споруди, на її частку припала величезна кількість розтягнутих у часі ремонтів, які щороку створюють величезні незручності, як для киян, так і для транзитного автотранспорту[7].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Південний міст відкривали двічі й навіть у двох різних країнах. Його почали будувати ще у 1983 році. Автомобільний рух мостом відкритий 25 грудня 1990 року — ще за часів Радянського Союзу. А через два роки, 30 грудня 1992 року, вже у незалежній Україні, мостом відкрита дільниця Лінія 3  Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену «Видубичі» — «Осокорки».
  • Інженери на той час мріяли зробити з нього справжнє диво: ресторан просто неба на мості та скляний тунель для поїздів, проте ця ідея не була втілена.
  • Південний міст — є найвищим мостом в Україні. Обладнаний шістьома смугами руху, по три у кожен бік, а між ними — лінія метрополітену.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1990 року № 905 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування та перейменування вулиць, станцій метро та нового мостового переходу в м. Києві» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3775. Арк. 75–77. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 11. — С. 10–11.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
  2. Південний міст на сайті SkyscraperPage.
  3. а б в г д Південний міст проживе довше, бо закритий для автомобілей, але дві його естакади вже аварійні. Village (укр.). 15 листопада 2024. Процитовано 25 листопада 2024.
  4. П. Мотлях. Сьомий кидок через Дніпро: 25 грудня 1990 року, о 14:45, став до ладу Південний мостовий перехід // Вечірній Київ. — 1990. — 26 грудня
  5. Центральний державний науково-технічний архів України: Фукс Георгій Борисович. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2011.
  6. В метро змінився розклад руху поїздів: Південний міст пошкоджено, станцію метро «Славутич» зачинено — КМДА та очевидці. Інформатор. Процитовано 24 січня 2026.
  7. Вічний ремонт. Ми з'ясували, чому руйнується Південний міст у Києві. Сегодня. 14 січня 2022. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Панорама

[ред. | ред. код]
Панорама Південного мосту