Південний міст (Київ)
| Південний міст | |
|---|---|
Краєвид мосту з лівого берега | |
| 50°23′43″ пн. ш. 30°35′26″ сх. д. / 50.395361111111° пн. ш. 30.590486111111° сх. д. | |
| Офіційна назва | Південний мостовий перехід[1] |
| Країна | |
| Розташування | Київ |
| Галузь застосування | комбінований (метро/автомобільний) |
| Перетинає | Дніпро |
| Тип конструкції | однопілований вантовий |
| Основний прогін | 270 м |
| Загальна довжина | 1256 м |
| Ширина | 41 м |
| Висота конструкції | 165 м[2] |
| Кількість смуг руху | 3+3 |
| Початок будівництва | 1983 |
| Відкрито | 25 грудня 1990 (35 років) |
![]() | |
| | |
Півде́нний міст — вантовий міст через річку Дніпро, найвищий міст Києва (висота пілону 133 м). Розташований у Голосіївському та Дарницькому районах.
Проєктувати Південний міст почали незабаром після відкриття Північного. Він мав сполучити центр Києва з лівобережними районами, які активно розбудовувалися, лінією метрополітену й автомагістраллю. Крім того, міст мав стати більш зручним автошляхом до аеропорту у Бориспілі[3].
У 1983 році було будівництво мостового переходи, автомобільний рух мостом відкрито 25 грудня 1990 року[4], рух поїздів метро — 30 грудня 1992 року. Автор проєкту та головний інженер — Заслужений будівельник України Фукс Георгій Борисович[5]. Це був третій міст через річку Дніпро в Києві, участь у проєктуванні якого брав Георгій Фукс[3] Міст вважався найсучаснішим на території СРСР, на будівництво було витрачено близько 112 млн карбованців (близько 200 млн доларів США).
24 січня 2026 року, під час ракетно-дронової атаки на столицю, пошкоджено Південний міст. Зранку рух Сирецько-Печерської лінією Київського метрополітену через міст не здійснювався, також міст був закритий для руху автомобільного транспорту у напрямку лівого берега[6].
Довжина мосту — 1256 м, ширина — 41 м. Мостом пролягає Сирецько-Печерська лінія Київського метрополітену. Міст сполучає Саперно-Слобідську вулицю та Столичне шосе (правий берег) із проспектом Миколи Бажана (житловий масив Позняки) на лівому березі річки Дніпро, є частиною автошляху міжнародного значення М03E40. Це перший вантовий міст із рейковим транспортом, зведений у СРСР. Інженери вирішили зробити Південний міст вантовим, з метою забезпечити великий проліт для річкового транспорту[3]. Вантова частина мосту виконана зі сталі, вона підвішена на вантах за 133-метровий пілон. Коли проєкт моста тільки розробляли, у пілоні моста хотіли відкрити ресторан. Але зрештою від ідеї відмовилися. Оскільки пілон височить посередині моста, то відвідувачам довелося би йти туди пішки. До того ж були проблеми з підведенням комунікацій[3].
Довжина судноплавного прольоту складає 271 м. З правого берега до неї веде балкова естакада зі збірного залізобетону[3].
Щороку з шляхопроводом постійно виникають проблеми. На ньому часто влаштовують ремонти, що призводить до постійних заторів з одного берега на інший. Замість якісного та професійного обслуговування мосту — складної конструктивної споруди, на її частку припала величезна кількість розтягнутих у часі ремонтів, які щороку створюють величезні незручності, як для киян, так і для транзитного автотранспорту[7].
- Південний міст відкривали двічі й навіть у двох різних країнах. Його почали будувати ще у 1983 році. Автомобільний рух мостом відкритий 25 грудня 1990 року — ще за часів Радянського Союзу. А через два роки, 30 грудня 1992 року, вже у незалежній Україні, мостом відкрита дільниця
Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену «Видубичі» — «Осокорки». - Інженери на той час мріяли зробити з нього справжнє диво: ресторан просто неба на мості та скляний тунель для поїздів, проте ця ідея не була втілена.
- Південний міст — є найвищим мостом в Україні. Обладнаний шістьома смугами руху, по три у кожен бік, а між ними — лінія метрополітену.
-
Краєвид на Лівий берег (2010)
-
Краєвид на північ
-
Поїзди метрополітену
-
Краєвид на Правий берег
-
Під мостом
-
Пілон
-
Кріплення вантів
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1990 року № 905 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування та перейменування вулиць, станцій метро та нового мостового переходу в м. Києві» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3775. Арк. 75–77. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 11. — С. 10–11.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
- ↑ Південний міст на сайті SkyscraperPage.
- ↑ а б в г д Південний міст проживе довше, бо закритий для автомобілей, але дві його естакади вже аварійні. Village (укр.). 15 листопада 2024. Процитовано 25 листопада 2024.
- ↑ П. Мотлях. Сьомий кидок через Дніпро: 25 грудня 1990 року, о 14:45, став до ладу Південний мостовий перехід // Вечірній Київ. — 1990. — 26 грудня
- ↑ Центральний державний науково-технічний архів України: Фукс Георгій Борисович. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2011.
- ↑ В метро змінився розклад руху поїздів: Південний міст пошкоджено, станцію метро «Славутич» зачинено — КМДА та очевидці. Інформатор. Процитовано 24 січня 2026.
- ↑ Вічний ремонт. Ми з'ясували, чому руйнується Південний міст у Києві. Сегодня. 14 січня 2022. (рос.)
- Фотографії будівництва мосту. Livejournal.com. 27 грудня 2010.
- Вебкамера на Південному мості.
- Вебкамера на Південний міст з Осокорків.
- Енциклопедія Києва.
- Південний міст на сайті SkyscraperPage. (англ.)
- На верхівці Південного мосту. (рос.)
- Супутниковий знімок на карті Google.
- М. М. Корнієв. Сталеві мости: Теоретичний і практичний посібник з проектування] — Київ: 2003. — С. 521—533.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Девіаційна вежа — Вікіпедія

