Туркестанська область
| Туркестанська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
Түркістан облысы | |||||
| |||||
| |||||
| Адм. центр | Туркестан | ||||
| Найбільше місто | Туркестан Кентау | ||||
| Країна |  Казахстан
| ||||
| Регіон | Південний Казахстан | ||||
| |||||
| Номерний знак | X і 13 | ||||
| Офіційна мова | казахська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | ▲ 2 734 734 (2014) [1] (з Шимкентом) (15 %, 1-е) | ||||
| - густота | 22,3 осіб/км² (1-е місце) | ||||
| Етнікон | казахи — 70,3 % узбеки — 17,5 % | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 117 249 км² (4,3 %, 13-е місце) | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 4 238 м (Сайрамський пік) | ||||
| Часовий пояс | UTC+6 | ||||
| Дата заснування | 10 березня 1932 | ||||
| Аким | Аскар Мирзахметов | ||||
| Вебсайт | Офіційний сайт | ||||
| Телефонний код | +7 725х xx-xx-xx | ||||
| |||||
| Туркестанська область на карті Казахстану | |||||
| |||||
| |||||
Туркеста́нська область — область в південній частині Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Адміністративний центр — місто Туркестан. Площа області 117,3 тис.км².
Історія[ред. | ред. код]
До 1962 року область називалась Південно-Казахстанською, у 1962-1992 роках — Чимкентською, у 1992—2018 роках — Південно-Казахстанською.
19 червня 2018 року указом президента Казахстану № 702 область отримала сучасну назву[2].
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
В області 3 міста обласного значення: Кентау, Туркестан, Арись та 13 сільських районів.
| Район / місто | районний центр | населення осіб (2011) [3] |
площа км² [4] |
міст [4] | сільських округів [4] |
аулів (сіл) [4] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Арись | - | 64 719 | 6 200 | 1 | 6 | 28 |
| Кентау | - | 85 021 | 600 | 1 | 4 | 7 |
| Туркестан | - | 235 341 | 7 400 | 1 | 12 | 35 |
| Байдібека район | село Чаян | 53 608 | 7 200 | - | 11 | 52 |
| Жетисайський район | місто Жетисай | … | 1 046 | 1 | 12 | 116 |
| Казигуртський район | село Казигурт | 103 745 | 4 100 | - | 13 | 61 |
| Келеський район | село Абай | … | 3 451 | … | … | … |
| Мактааральський район | с-ще Мирзакент | … | 808 | … | 8 | 64 |
| Ордабасинський район | село Темірлановка | 107 928 | 2 726 | - | 10 | 59 |
| Отирарський район | село Шаульдер | 54 521 | 18 100 | - | 14 | 43 |
| Сайрамський район | село Аксу | 295 843 | 1 700 | - | 17 | 71 |
| Сариагаський район | місто Сариагаш | … | 4 171 | … | … | … |
| Сузацький район | село Чулаккурган | 54 262 | 41 000 | - | 12 | 38 |
| Толебійський район | місто Ленгер | 127 409 | 3 200 | 1 | 14 | 60 |
| Тюлькубаський район | село імені Турара Рискулова | 100 623 | 2 300 | - | 15 | 61 |
| Шардаринський район | місто Шардара | 76 744 | 13 000 | 1 | 10 | 25 |
Географія[ред. | ред. код]
Південно-Казахстанська область розташована на півдні Казахстану, в межах східної частини Туранської низовини і західних відрогів Тянь-Шаню. Велика частина території рівнинна, з горбисто-пасмовими пісками Кизилкум, степом Шардара (на південному заході, по лівобережжю Сир-Дар'ї) та Мойинкум (на півночі, по лівобережжю Чу). Північна частина зайнята пустелею Бетпак-Дала, на крайньому півдні — Голодний степ (Мирзашоль). Середню частину області займає хребет Каратау (гора Бессаз — 2176 м), на південному сході — західна околиця Таласького Алатау, хребти Каржантау (висота до 2824 м) і Угамський (найвища точка — Сайрамський пік — 4238м).
Найбільші річки — Сир-Дар'я (з притоками Келес, Куруккелес, Арись, Бугунь тощо) перетинає територію області з півдня на північний захід, і річка Чу (нижня течія), протікає на півночі і втрачається в пісках Мойинкум.
Область розташована в зоні різко континентального клімату. Родючі ґрунти, велика кількість сонячного світла, обширні пасовища створюють великі можливості для розвитку в цьому районі всіляких галузей сільського господарства, в першу чергу поливного землеробства і пасовищного вівчарства. Високі врожаї дають посіви бавовнику, рису, а також і виноградники.
Населення[ред. | ред. код]
Населення Південно-Казахстанської області, незважаючи на значну чисельну перевагу казахів (яка значно посилилася з початку 1990-х років і в даний час частка казахів в населенні краю становить близько 72 %), відрізняється значною національною різноманітністю. Так в населенні області традиційно широко (близько 18 % усього населення) представлені узбеки, проживають росіяни, азербайджанці, таджики, татари, турки, корейці, курди, українці, німці.
| Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 2 111 893 | ▲2 150 256 | ▲2 193 556 | ▲2 233 568 | ▲2 282 474 | ▲2 331 505 |
| Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
| Населення | ▲2 462 782 | ▲2 511 698 | ▲2 567 707 | ▲2 621 523 | ▲2 678 335 | ▲2 734 734 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чисельність населення РК по областях, містах та районах на 1 січня 2014 (казах.), (рос.)
- ↑ Указ Президента Республики Казахстан от 19 июня 2018 года № 702. «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- ↑ Чисельність населення Казахстану по областях, містах і районах на 1 січня 2011 року
- ↑ а б в г Департамент статистики Південно-Казахстанської області. Адміністративно-територіальні одиниці на 01.01.2010 року
- ↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туркестанська область
- Офіційний сайт
- Південно-Казахстанська область, 1999 р.
- Погода у Південно-Казахстанській області. Казахстан
| ||||||||||
| ||||||||
