Південно-Східний Ачех (регентство)
Координати 3°22′00″ пн. ш. 97°41′00″ сх. д. / 3.3666666666667° пн. ш. 97.683333333333° сх. д.
|
Південно-Східний Ачех (індонез. Kabupaten Aceh Tenggara) — регентство в спеціальному регіоні Ачех в Індонезії. Він розташований на острові Суматра. У 1974 році було створено регентство Південно-Східного Ачеха шляхом відділення від регентства Центрального Ачеха[3], однак у 2002 році північна частина цього регентства сама була відокремлена, щоб утворити нове регентство Гайо Луес. Зараз регентство займає площу 4242,04 квадратних кілометрів і має населення 179 010 за переписом 2010 року[4] та 220 860 за переписом 2020 року[5] офіційна оцінка на середину 2021 року становила 224 119[6]. Місцезнаходження регентського уряду знаходиться в місті Кутакане (що утворює район Бабуссалам).
Основними товарами, що виробляються в регіоні, є пальмова олія, какао, кокосова олія, кава, мускатний горіх, волоський горіх і олія пачулі[7]. Основними річками є річки Алас і річки Бутан. Він містить екосистему Leuser.
Корінні жителі цього регентства — народ Алас. Вони використовують аласську мову і живуть за звичаями (адатами) цього народу. Однак населення південно-східного регентства Ачех стало дуже різноманітним через міграцію з інших регентств Ачеха та за його межі. Хоча це регентство є частиною провінції Ачех, народ Ачех (східне прибережне угруповання) не домінує в цьому місці.
Ось деякі інші народи, крім Аласів, що населяють регентство:
- Народ Гайо, більшість з яких проживає в селі Бамбель.
- Батаки (Каро, Мандайлінг, Тоба, Ніас) в районах Лаве Сігала-гала, Семадам і Бабуссалам.
- Яванці ( яванці та сунданці ) в районі Бадар.
- Люди мінангкабау в районі Бабуссалам (у місті Кутакане).
- Народ Сінкіл в районі Бамбель.
- Народ ачехів, переважно в районі Бабуссалам (у місті Кутакане).
Існують інші менші етнічні групи, які все ще є новими для Регентства і не становлять більшості населення в інших місцях, наприклад палембанзькі малайці.
Напрямок | Сусідка |
---|---|
Північ | Регентство Гайо Луес |
Схід | Регентство Танах Каро Північної Суматри |
Захід | Регентство Південний Ачех |
Південь | Регентство Південний Ачех і місто Субулуссалам |
Регентство адміністративно поділено на шістнадцять округів (качетамани), перерахованих нижче з їхніми територіями та населенням за даними перепису 2010 року[4] та перепису 2020 року[8] разом з офіційними оцінками станом на середину 2021 року[6].
Назва | Площа в км 2 |
Перепис населення 2010 [4] |
Перепис населення 2020 [5] |
Оцінка середина 2021 [6] |
---|---|---|---|---|
Лоу, на жаль | 1027,70 | 13 010 | 16 584 | 16 880 |
Бабул Рахма | 850,28 | 7,439 | 9,170 | 9,304 |
Тано, на жаль | 38,70 | 3,606 | 4,789 | 4,898 |
Лоу Сінгала-гала | 72,39 | 17,429 | 20,751 | 20 982 |
Бабул Макмур | 83,49 | 12 580 | 15,101 | 15,282 |
Семадам | 42,98 | 10,702 | 13,249 | 13,447 |
Лойзер | 212,93 | 4,876 | 6,998 | 7,205 |
Бамбель | 23.30 | 15 090 | 19,219 | 19 561 |
Букіт Тусам | 40.32 | 8,685 | 11 479 | 11 655 |
Лоу Сумур | 36,88 | 6,696 | 7,686 | 7,744 |
Бабуссалам | 9.48 | 24 785 | 29 676 | 29 996 |
Лоу Булан | 37.14 | 13 426 | 17 039 | 17,336 |
Бадар | 93.18 | 12,119 | 14 512 | 14 682 |
Дарул Хасана | 1346,72 | 11,488 | 14 974 | 15,274 |
Кетамбе | 255.07 | 9,273 | 10 890 | 10 997 |
Деленг Похкісен | 72.08 | 7,045 | 8,743 | 8,876 |
Підсумки | 4242,04 | 179 010 | 220 860 | 224,119 |
No. | Ім'я | Період |
---|---|---|
1. | Летту. Х. Сьяхадат | 1975-1981 роки |
2. | Т. Джохан Сяхбудін, SH | 1981-1986 роки |
3. | доктора Х. Т. Іскандар | 1986-1991 роки |
4. | доктора Сяхбудін Б.П | 1991-2001 роки |
5. | Х. Армен Деський | 2001-2006 роки |
6. | Ir. Х. Хасануддін Берух, MM | 2006-2017 роки |
7. | доктора H. Raidin Pinim, M.AP | 2017-тепер |
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Aceh Provincial Government Administrative Region Code and Data 2015
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ Iwabuchi, Akifumi (1994). The people of the Alas Valley: a study of an ethnic group of Northern Sumatra. Clarendon Press. ISBN 978-0-19-827902-0.
- ↑ а б в Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.
- ↑ а б Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2021.
- ↑ а б в Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2022.
- ↑ Aceh Tenggara (PDF). Aceh Investment and Promotion Board. Процитовано 24 грудня 2010.
- ↑ Badan Pusat Statistik, Jakarta, 2020.