Півнівка
| село Півнівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Громада | Міловська селищна громада |
| Облікова картка | Півнівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1705 |
| Населення | 426 |
| Площа | 6,82 км² |
| Густота населення | 62,46 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92524 |
| Телефонний код | +380 6465 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′17″ пн. ш. 39°52′08″ сх. д. / 49.43806° пн. ш. 39.86889° сх. д.Координати: 49°26′17″ пн. ш. 39°52′08″ сх. д. / 49.43806° пн. ш. 39.86889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
95 м |
| Водойми | р. Комишна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92500, Луганська область, Міловський район, с. Зориківка, вул. Центральна, 37 |
| Карта | |
  Півнівка | |
 Півнівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Півні́вка — село в Україні, у Міловській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 426 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
За даними на 1864 рік на казенному хуторі Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 844 особи (436 чоловічої статі та 408 — жіночої), налічувалось 92 дворових господарства[1].
Станом на 1885 рік на колишньому державному хуторі Зориківська волості мешкало 989 осіб, налічувалось 137 дворових господарств[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1276 осіб (612 чоловічої статі та 664 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними на 1914 рік у слободі проживало 1987 мешканців[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 163 людей[5].
Півнівка — перший населений пункт Української РСР, з якого вигнали нацистських окупантів під час Другої світової війни (18 грудня 1942 року).[6]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 824 особи, з них 91,78 % зазначили рідною мову українську, 7,04 % — російську, а 1,18 % — іншу[7].
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3011)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 219—223 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 5 лютого 2016.
- ↑ Президент на українсько-російському кордоні вшанував пам'ять загиблих у Другій світовій війні // Офіс президента України
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
