Північна Атлантика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Північна Атлантика

Північна Атлантика — стійка назва для північної частини Атлантичного океану.

Розташовується між континентами Північна Америка та Євразія приблизно до паралелі 20' північної широти. На півночі обмежена по меридіану східних островів архіпелагу Шпіцберген. Ширина Північної Атлантики коливається від 3 500 до 6 400 км. До басейну Північної Атлантики відносять Середземне море та умовно Чорне, Азовське та Каспійське моря.

У тектонічному відношенні Північна Атлантика представлена ​​підводною окраїною материків, океанським ложем та серединно-океанічним хребтом. Нафтогазоносність пов'язана з першою геотектурой океанського дна.

Води Північної Атлантики є основним постачальником тепла в Північний Льодовитий океан через тепле Північно-Атлантичну течію[1][2].

Північна Атлантика — один з найактивніших для судноплавства та рибальства районів Світового океану[3].

Серед держав Північної Атлантики сформований військовий блок НАТО.

Див. також[ред.ред. код]

Атлантичний океан

Примітки[ред.ред. код]

  1. Северная Атлантика нагревает Арктику (Повышение температуры северной части Атлантического океана усилило потепление в Арктике) (рос). Компьюлента. 2011-01-28. Процитовано 2012-10-15. 
  2. Вода в Северной Атлантике нагрелась до двухтысячелетнего рекорда (Температура воды в Северной Атлантике влияет на состояние всего Северного Ледовитого океана) (рос). РИА Новости. 2011-01-28. Архів оригіналу за 2012-10-16. Процитовано 2012-10-15. 
  3. В.П. Максаковский. Мировое морское судоходство (Очерк из нового издания книги «Географическая картина мира») (рос). «Первое сентября» (видавничий дім). Архів оригіналу за 2012-10-19. Процитовано 2012-10-15.