Північна Каталонія
| Північна Каталонія | |
|---|---|
| Тип | геополітична областьd і культурний регіонd |
| Столиця | Перпіньян |
| Площа | 4116 км² |
| Входила до складу | Східні Піренеї |
| Адміністративні регіони | Руссільйон, Баляспі, Конфлан, Капсі, Алта-Сарданья |
| Країна | |



Північна Каталонія (кат. Catalunya del Nord або Catalunya Nord, фр. Catalogne Nord) — термін, введений у 1930-х каталонським націоналістом Альфонсом Міасом[es]. Цей термін зазвичай використовується в Каталонії та деякими французькими прихильниками каталонізму для позначення території, яку Іспанія поступилася Франції у 1659, відповідно до умов Піренейського миру. Територія, позначена цим терміном, відповідає більшій частині сучасного французького департаменту Східні Піренеї та історично включала 5 кумарок (районів) Каталонії: Альта-Серданья, Валеспір, Капсір, Конфлан і Руссільйон.
Назва «Північна Каталонія» використовується у Франції менше, ніж «Руссільйон». Перший термін систематично використовується каталонськими націоналістами, які використовують його як підтвердження зв'язку території з іспанською Каталонією[1]. Щодо цього регіону також використовуються терміни «Каталонські землі», «Французька Каталонія» або «Каталонські Піренеї»[2].
Офіційне визнання назви «Північна Каталонія» відбулося на сесії Генеральної ради Східних Піренеїв[fr] 10 грудня 2007, де було схвалено «Лист на користь каталонської мови», в преамбулі якої говориться: «Каталанська мова народилася більше тисячі років тому, є однією з стовпів нашої ідентичності, спадщини та багатства департаменту Східні Піренеї (Північна Каталонія)»[3].
«Північна Каталонія» — це термін, який зазвичай використовується в Каталонії і використовується урядовими установами уряду Каталонії для згадки про ті частини Піренеїв, де розмовляють каталонською мовою. З іншого боку, у Східних Піренеях іноді використовується термін «Південна Каталонія» для позначення автономної спільноти Каталонія в Іспанії[4].
Оскільки на території Східних Піренеїв, як частини Франції, єдиною офіційною мовою є французька, каталанська мова знаходиться тут у загроженій ситуації: нею розмовляють лише в сільській місцевості, і передача мови в сім'ях була перервана протягом тридцяти років. У 2009 році тільки 13,9 % учнів початкових або середніх шкіл департаменту навчалися каталанською мовою[5].
- ↑ Помимо каталонцев, его используют в местных СМИ и различные общественные организации: социальные, культурные, туристические, исторические и т. Д.
- ↑ Например, в названии «Природный парк Каталанских Пиренеев»
- ↑ «Charte en faveur du Catalan» на веб-сайте Генерального совета Восточных Пиренеев
- ↑ L'indépendant de Perpiñán
- ↑ Ferrando Francés, Miquel Nicolàs. Història de la llengua catalana // Editorial UOC. — 2011. — 10 d'agost. — P. 452—453. — ISSN 978-84-9788-380-1.