Північна Сосьва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Північна Сосьва
рос. Северная Сосьва
64°11′22″ пн. ш. 65°25′54″ сх. д. / 64.18972221999999306° пн. ш. 65.43194443999999521° сх. д. / 64.18972221999999306; 65.43194443999999521
Витік злиття Великої і Малої Сосьви, Березовський район Ханти-Мансійського авт. округ, Росія
Координати витоку 62°02′53″ пн. ш. 60°10′34″ сх. д. / 62.04806° пн. ш. 60.17611° сх. д. / 62.04806; 60.17611
Гирло Березово, (ліва притока Обі)
Координати гирла 64°11′10″ пн. ш. 65°25′50″ сх. д. / 64.18611° пн. ш. 65.43056° сх. д. / 64.18611; 65.43056
Басейн ОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Q8987020?
Площа басейну, км² 98 300 км²
Прирічкові країни Росія: Ханти-Мансійський авт. округ
Довжина, км 754 км
Висота витоку, м 130 м
Висота гирла, м 7 м
Середньорічний стік 786 м³/с (147 км від гирла)
Притоки Лепля (пр.), Лопсія (л.), Няїс (л.), Топсуй (пр.), Волья (л.), Ляпін (л.), Ялбинья (пр.), Сисконсинг'я (пр.), Мала Сосьва (пр.), Вогулка (л.)
ідентифікатори та зовнішні посилання
код ДВР Росії 15020200112115300023423
У проекті OpenStreetMap пошук у номінатім
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 112,23
 
лютий: 88,16
 
березень: 77,48
 
квітень: 168,18
 
травень: 1795,12
 
червень: 2652,69
 
липень: 1606,60
 
серпень: 921,50
 
вересень: 866,14
 
жовтень: 670,27
 
листопад: 313,98
 
грудень: 181,59
 
Ігрім (147 км від гирла), 1958–1999

Півні́чна Со́сьва (рос. Се́верная Со́сьва) — річка у Росії, права притока Обі, тече на заході Ханти-Мансійського автономного округу.

Фізіографія[ред.ред. код]

Північна Сосьва утворюється на заході Ханти-Мансійського АО біля східного підніжжя Північного Уралу на висоті 130 м над рівнем моря злиттям річок Велика Сосьва (зліва) і Мала Сосьва (справа; не плутати зі значною притокою з тією ж назвою, що зливається з Північною Сосьвою в пониззі річки). Обидві складові річки беруть початок за кілька десятків кілометрів від цього місця на висоті близько 600 м на схилах головного хребта Уральських гір, який на цьому відрізку має висоти близько 1000 м. На західному, європейському схилі Уралу на цьому ж відрізку починається Печора — одна з найбільших річок півночі європейської частини Росії.

Річка тече широкими заворотами переважно у східному та північному напрямках по північно-західній частині Західно-Сибірської низовини у широкій долині до 40 км завширшки. На останніх 100 км свого курсу Північна Сосьва тече майже паралельно Обі, перед гирлом утворюючи разом з її рукавами спільну заплаву шириною до 50 км, яка регулярно затоплюється під час весняної повені. На цьому відрізку русла Північної Сосьви, її лівої притоки Вогулки і обидва головні рукави Обі — Велика та Мала Об — з'єднані в єдину мережу багатьма великими та малими протоками (Лапорська, Пирсім, Вайсова та інші). Північна Сосьва впадає в лівий рукав Обі — Малу Об — за 42 км після смт Березово.

Русло Північної Сосьви подекуди розширюється до 1 км; у гирлі вона має приблизно 500 м завширшки і глибину до 10 м, швидкість плину 0,8 м/с. Найзначніші притоки — Лопсія, Няїс, Волья, Ляпін і Вогулка зліва, Тапсуй, Вісім, Ялбинья і Мала Сосьва — справа.

Гідрологія[ред.ред. код]

Довжина річки 754 км, площа басейну 98 300 км². Середньорічний стік, виміряний за 147 км від гирла біля смт Ігрім у 1958–1999 роках, становить 786 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (77 м³/с), максимум — у червні (2653 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (45,1 м³/с) спостерігався у березні 1977 року, абсолютний максимум (5080 м³/с) — у червні 1999.

Північна Сосьва замерзає наприкінці жовтня — початку листопада, скресає наприкінці квітня — у травні. Живлення мішане з переважанням снігового. Повінь з травня по вересень.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Північна Сосьва судноплавна на 660 км від гирла до села Няксімвол[1]; її притока Ляпін судноплавна на 163 км, Мала Сосьва — на 120 км. Використовується для лісосплаву.

Північна Сосьва тече по території Березовського району Ханти-Мансійського АО; її басейн знаходиться в межах Березовського та Совєтського районів.

Місцевість по берегах Північної Сосьви дуже рідко населена, хоча малі поселення зустрічаються на її берегах по всій протяжності річки. У 1960-х роках удовж середньої та нижньої її течії були відкриті поклади природного газу, внаслідок чого села Ігрім і Березово перетворилися на значні поселення.

Смт Березово (населення 7000 осіб), центр Березовського району, було засноване як місто Березов при злитті Північної Сосьви з Вогулкою ще у 1593 році. Місто відігравало значну історичну роль спочатку як опорний пункт російської колонізації Сибіру, а до XIX ст. — як місце засилання. У 1926 році Березов втратив статус міста, ставши селом Березово; у 1954 у зв'язку з розвитком газової промисловості населення Березово зросло, і село отримало статус селища міського типу.

Смт Ігрім (населення 8900 осіб), розташоване дещо нижче гирла Малої Сосьви, було засноване у 1902 році.

Окрім того, вище по течії існують села Няксімволь, Сосьва, та декілька менших.

У регіоні немає автодоріг з твердим покриттям і залізниць; перевезення відбуваються влітку річковим транспортом, взимку — автомобільним по автозимниках — сезонних дорогах, прокладених по руслах замерзлих річок.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації, затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Ліві притоки Обі
→ → Іртиш Північна Сосьва Синя → →