Північна лінія (Лондон)

	Показати координати на: OpenStreetMap · Google Maps
	Отримати координати як: KML · GPX

	Північна лінія
	Прапор
Транспортна мережа	Лондонський метрополітен
Зазвичай використовуваний транспортний засіб	London Underground 1995 Stockd, London Underground 1959 Stockd, London Underground 1962 Stockd, London Underground 1956 Stockd і London Underground 1972 Stockd
Континент	Європа
Країна	Велика Британія
Адміністративна одиниця	Вандзверт
Історичне графство	Суррей[d]
Шістнадцятковий триплет кольору	000000
Оператор	Transport for London
Дата офіційного відкриття	18 грудня 1890
Ширина колії	європейська колія
Залізничне депо	Morden Depotd
Початкова чи кінцева точка	Еджвер, Мілл-Хілл-Іст, Гай-Барнет, Кеннінгтон, ТЕС Баттерсі (станція метро) і Морден
Довжина або відстань	58 км
Файл KML	Template:Attached KML/Northern lined
Маршрутна карта	Template:Northern line mapd
Тип електрифікації	630 V DC railway electrificationd
Стан використання	використовується[d]
Номер залізничної лінії	Northern
	Офіційний сайт(англ.)
	Північна лінія у Вікісховищі

Координати: 51°39′01″ пн. ш. 0°11′38″ зх. д. / 51.650500000027776082° пн. ш. 0.194100000028° зх. д.

Північна лінія (англ. Northern line) — лінія Лондонського метрополітену, прямує з південного заходу на північний захід Лондона, з двома відгалуженнями у центральному Лондоні і трьома на півночі. Прямує на північ від своєї кінцевої південної станції «Морден» в боро Мертон до станції «Кеннінгтон» в Саутерк, де лінія розгалужується на дві центральні гілки, одна через Чарінг-кросс у Вест-Енді, а інша через Бенк у Сіті. Центральні гілки знову з'єднуються на станції Камден-таун, де лінія знову розгалужується на дві гілки, одна прямує до Хай-Барнет, а інша — до Еджвар в боро Барнет. Відгалуження Хай-Барнет має додаткове відгалуження від станції Фінчлі-Сентрал з човниковим шатлом до Мілл-гілл-Іст.

Північна — найдовша серед ліній глибокого закладення. Секція між Стоквелл і Боро відкрита в 1890 році і є найстарішою дільницею на лініях глибокого закладення. Пасажирообіг лінії в 2016/17 роках склав 294 млн пасажирів^[1] — найзавантаженіша лінія Лондонського метро. Позначена чорним кольором на схемах. Незважаючи на свою назву, не є найпівнічнішою з 12 ліній Лондона, водночас простягається на південь далі всіх інших. Має розгалужену схему, тому що об'єднує залізниці, що належали в 1920-х різним компаніям. З 50 станцій 36 розташовані під землею.

Станції[ред. | ред. код]

Відгалуження Хай-Барнет[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Хай-Барнет	1 квітня 1872	Відгалуження Хай-Барнет	Кінцева. У складі Північної лінії з 14 квітня 1940^{map 1}
Тоттеридж-енд-Ветстоун	1 квітня 1872	Відгалуження Хай-Барнет	У складі Північної лінії з 14 квітня 1940 ^{map 2}
Вудсайд-парк	1 квітня 1872	Відгалуження Хай-Барнет	У складі Північної лінії з 14 квітня 1940 ^{map 3}
Вест-Фінчлі	1 березня 1933	Відгалуження Хай-Барнет	У складі Північної лінії з 14 квітня 1940^{map 4}
Мілл-гілл-Іст (човниковий рух до/з Фінчлі-Сентрал)	22 квітня 1867	Відгалуження Мілл-гілл	Зачинена 11 вересня 1939, відновлено трафік з 18 травня 1941^{map 5}
Фінчлі-Сентрал	22 серпня 1867	Відгалуження Хай-Барнет	Обслуговує Північну лінію з 14 квітня 1940^{map 6}
Іст-Фінчлі	22 серпня 1867	Відгалуження Хай-Барнет	Обслуговує Північну лінію з 3 липня 1939^{map 7}
Хайгейт	22 серпня 1867	Відгалуження Хай-Барнет	Обслуговує Північну лінію з 19 січня 1941^{map 8}
Арчвей	22 червня 1907	Відгалуження Хай-Барнет	Початкова назва Хайгейт^{map 9}
Тафнелл-парк	22 червня 1907	Відгалуження Хай-Барнет	^{map 10}
Кентиш-таун	1868	Відгалуження Хай-Барнет	Перша підземна станція відкрита 22 червня 1907. ^{map 11}

Відгалуження Еджвар[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Еджвар	18 серпня 1924	Відгалуження Еджвар	Кінцева^{map 12}
Бернт-Оук	27 жовтня 1924	Відгалуження Еджвар	Відкрито з її теперішньою назвою, потім перейменовано приблизно через 4 роки після відкриття і було повернено первісна назва в 1950 році.^{map 13}
Коліндейл	18 серпня 1924	Відгалуження Еджвар	Використовується як кінцева для деяких поїздів, що курсують на північ^{map 14}
Гендон-Сентрал	19 листопада 1923	Відгалуження Еджвар	^{map 15}
Брент-кросс	19 листопада 1923	Відгалуження Еджвар	Відкрито як Брент, перейменовано 20 липня 1976^{map 16}
Голдерс-Грін	22 червня 1907	Відгалуження Еджвар	Початкова кінцева, до сьогоденна кінцева для деяких поїздів^{map 17}
Гампстед	22 червня 1907	Відгалуження Еджвар	^{map 18}
Белсайз-парк	22 червня 1907	Відгалуження Еджвар	Одна з вісьми станцій глибокого закладення Лондонського метро що може використовуватись як бомбосховище.^{map 19}
Чок-фарм	22 червня 1907	Відгалуження Еджвар	^{map 20}

Камден-таун[ред. | ред. код]

Станція	Фото	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Камден-таун		22 червня 1907	Головний маршрут	Вузлова станція, що сполучає дві північні лінії Північної лінії та дві центральні. ^{map 21}

Відгалуження Чарінг-кросс[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Морнінгтон-Кресент	22 червня 1907	Відгалуження Чарінг-кросс	^{map 22}
Юстон	12 травня 1907	Відгалуження Чарінг-кросс/Бенк	Пересадка на південні маршрути Північної лінії через Банк з платформи 6, та на лінію Вікторія^{map 23}
Воррен-стріт	22 червня 1907	Відгалуження Чарінг-кросс	Пересадка на лінію Вікторія^{map 24}
Гудж-стріт	22 червня 1907	Відгалуження Чарінг-кросс	Відкрито як Тоттенгем-корт-роуд, перейменовано 3 вересня 1908 року^{map 25}
Тоттенгем-корт-роуд	30 липня 1900	Відгалуження Чарінг-кросс	Пересадка на Центральну лінію^{map 26}
Лестер-сквер	15 грудня 1906	Відгалуження Чарінг-кросс	Пересадка на Пікаділлі ^{map 27}
Чарінг-кросс	10 березня 1906	Відгалуження Чарінг-кросс	Платформи Північної лінії відкрито 22 червня 1907, пересадка на лінію Бейкерлоо^{map 28}
Ембанкмент ( Ембанкмент пірс)	30 травня 1870	Відгалуження Чарінг-кросс	Продовження Північної лінії 13 вересня 1926, пересадка на лінію Бейкерлоо, Кільцеву та Дистрикт ^{map 29}
Ватерлоо ( Ватерлоо-пірс, Фестивальний пірс)	8 серпня 1898	Відгалуження Чарінг-кросс	У складі Північної лінії з 1926, пересадка на лінію Бейкерлоо, Джубилі та Ватерлоо-енд-Сіті^{map 30}

Відгалуження Бенк[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Юстон	12 травня 1907	Відгалуження Бенк	Пересадка на південні маршрути Північної лінії через Чарінг-кросс з платформи 2, та Вікторія^{map 23}
Кінгс-кросс-Сент-Панкрас ( потяги до Лондон-Гатвік та Лондон-Лутон)	1863 (Північна лінія з травня 1907)	Відгалуження Бенк	Пересадка на лінію Кільцеву, Гаммерсміт-енд-Сіті, Метрополітен, Пікаділлі та Вікторія^{map 31}
Ейнджел	1901	Відгалуження Бенк	Має найдовший ескалатор у всій мережі метро. ^{map 32}
Олд-стріт	листопад 1901	Відгалуження Бенк	Платформи Північної лінії відкрито у лютому 1904^{map 33}
Моргейт	1865	Відгалуження Бенк	Пересадка на лінії Кільцеву, Гаммерсміт-енд-Сіті та Метрополітен^{map 34}
Бенк	25 лютого 1900	Відгалуження Бенк	Сполучення з Моньюмент ескалатором 18 вересня 1933, пересадка на лінії Центральну та Ватерлоо-енд-Сіті^{map 35}
Лондон-брідж ( Потяги до Лондон-Гатвік та Лондон-Лутон) ( Лондон-брідж-Сіті-пірс)	25 лютого 1900	Відгалуження Бенк	Пересадка на Джубилі^{map 36}
Боро	18 грудня 1890	Відгалуження Бенк	^{map 37}
Елефант-енд-Касл	18 грудня 1890	Відгалуження Бенк	Пересадка на Бейкерлоо^{map 38}
Кеннінгтон	18 грудня 1890	Головний маршрут	Тут часто мають оборот потяги прямуючі на південь на відгалуженням Чарінг-кросс.^{map 39}

Відгалуження Баттерсі[ред. | ред. код]

Станція	Фото	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Наїн-Елмз		20 вересня 2021	Відгалуження Баттерсі
ТЕС Баттерсі		20 вересня 2021	Відгалуження Баттерсі

Головна лінія[ред. | ред. код]

Станція	Відкриття	Відгалуження	Додаткова інформація
Овал	18 грудня 1890	Головна лінія	^{map 40}
Стоквелл	4 листопада 1890	Головна лінія	Пересадка на лінію Вікторія. Спочатку була кінцевою до 1900 року, коли лінія була продовжена до Клепгем-коммон. Станція була розташована на південь від початкової. Раніше депо мало відгалуження від поточної південної колії. Одна з восьми станцій, що може використовуватись як бомбосховище. ^{map 41}
Клепгем-Норт	червень 1900	Головна лінія	Одна з восьми станцій, що може використовуватись як бомбосховище.^{map 42}
Клепгем-коммон	червень 1900	Головна лінія	Кінцева до 1926. Одна з восьми станцій, що може використовуватись як бомбосховище..^{map 43}
Клепгем-Саут	13 вересня 1926	Головна лінія	Одна з восьми станцій, що може використовуватись як бомбосховище.^{map 44}
Белгем	6 грудня 1926	Головна лінія	^{map 45}
Тутінг-Бек	13 вересня 1926	Головна лінія	Відкриття як Триніті-роуд, переменовано 1 жовтня 1950^{map 46}
Тутінг-Бродвей	13 вересня 1926	Головна лінія	Використовується як кінцева для деяких поїздів, що прямують на південь^{map 47}
Кольєрс-вуд	13 вересня 1926	Головна лінія	^{map 48}
Саут-Вімблдон	13 вересня 1926	Головна лінія	Відкрито як Саут-Вімблдон (Мертон).^{map 49}
Морден	13 вересня 1926	Головна лінія	Кінцева^{map 50}

Мапа[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ LU Performance Data Almanac. Transport for London. 2011–2012. Архів оригіналу за 3 August 2012. Процитовано 1 серпня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Північна лінія (Лондон)

Northern Line. Clive's Underground Line Guides. 7 лютого 2008. Процитовано 11 липня 2008.
Northern line Route for the freeware train simulator BVE Trainsim
Northern Heights. Underground History. 23 лютого 2005. Процитовано 11 липня 2008.
Above-ground route of line from Morden to Edgware, constructed from Google StreetView
Architectural history of London Underground during 1920-30s from the Royal Institute of British Architects
- Old Street, Angel and Stockwell stations
- South Clapham, Tooting Bec and South Wimbledon

Це незавершена стаття про метрополітен.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] LU Performance Data Almanac. Transport for London. 2011–2012. Архів оригіналу за 3 August 2012. Процитовано 1 серпня 2012.

[1]

map 1

map 2

map 3

map 4

map 5

map 6

map 7

map 8

map 9

map 10

map 11

map 12

map 13

map 14

map 15

map 16

map 17

map 18

map 19

map 20

map 21

map 22

map 23

map 24

map 25

map 26

map 27

map 28

map 29

map 30

map 31

map 32

map 33

map 34

map 35

map 36

map 37

map 38

map 39

map 40

map 41

map 42

map 43

map 44

map 45

map 46

map 47

map 48

map 49

map 50

Північна лінія (Лондон)

Зміст