Північний морський шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Northernsearoute.PNG

Північний морський шлях (до початку 20-го століття — Північно-Східний прохід) — головна судноплавна магістраль Росії в Арктиці, іноді розглядається як міжнародний морський шлях від Норвегії до Японії. Проходить по морях Північного Льодовитого океану, поєднуючи порти європейських і азійських російських берегів. Довжина від Карських Воріт до бухти Провидіння 5600 км.

Північний морський шлях обслуговує порти Арктики й великих сибірських річок (ввезення палива, устаткування, продовольства; вивезення лісу). Основні порти: Ігарка, Дудинка, Діксон, Тіксі, Певек. Тривалість навігації 2—4 місяці (на окремих ділянках довше за допомогою криголамів).

Уперше шлях пройдений з заходу на схід (з однією зимівкою в шляху) в 18781879 роках шведською експедицією А. Е. Норденшельда на парусно-паровій звіробойній шхуні «Вега». Вперше за одну навігацію цим маршрутом у 1932 році пройшла радянська експедиція О. Ю. Шмідта на судні «Сібіряков». Свого часу, ще у далеких 1860—1870-х роках шлях до цього Півічного проходу шукав дослідник, мандрівник Джеймс Кук.

Уперше Північним морським шляхом в обох напрямках удалося пройти в 1939 році радянському криголаму «И. Сталин» із Мурманська в Анадирську затоку Берингового моря й назад.[1]

Станом на зараз на Північному морському шлясі працюють шість криголамів. Це криголам "50 лет Победы" (експлуатацію буде завершено - 2039 року), криголам "Ямал" (до 2030 року), два криголама "Вайгач" (до 2026 року) и "Таймыр" (до 2027 року) та атомний ліхтеровоз "Севморпуть" (до 2023 року). За підсумками 2017 року показники зайнятості цих криголамів склали 278 діб.[2]

У майбутньому замість чотирьох діючих криголамів ("Таймыр", "Вайгач", "Ямал", "50 лет Победы") підтриємство "Атомфлот" спільно з "Росатомом" планують побудувати чотири криголами класу ЛК-40 потужністю 40 МВт та три криголами "Лідер", що можуть пробивати кригу завширшки до 4,3 м та мають забезпечити можливість цілорічної навігації.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К.: Рад. школа, 1988. — 143 с.: ил.
  2. В течение трех лет в строй введут три арктических ледокола. Атомная энергия 2.0 (ru). 2018-10-23. Процитовано 2018-10-25. 

Література[ред. | ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1989. — стор. 425(рос.)