Північний морський шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Northernsearoute.PNG

Північний морський шлях (до початку 20-го століття — Північно-Східний прохід) — головна судноплавна магістраль Росії в Арктиці, іноді розглядається як міжнародний морський шлях від Норвегії до Японії. Проходить по морях Північного Льодовитого океану, поєднуючи порти європейських і азійських російських берегів. Довжина від Карських Воріт до бухти Провидіння 5600 км.

Північний морський шлях обслуговує порти Арктики й великих сибірських річок (ввезення палива, устаткування, продовольства; вивезення лісу). Основні порти: Ігарка, Дудинка, Діксон, Тіксі, Певек. Тривалість навігації 2—4 місяці (на окремих ділянках довше за допомогою криголамів).

Уперше шлях пройдений з заходу на схід (з однією зимівкою в шляху) в 18781879 роках шведською експедицією А. Е. Норденшельда на парусно-паровій звіробойній шхуні «Вега». Вперше за одну навігацію цим маршрутом у 1932 році пройшла радянська експедиція О. Ю. Шмідта на судні «Сібіряков». Свого часу, ще у далеких 1860—1870-х роках шлях до цього Півічного проходу шукав дослідник, мандрівник Джеймс Кук.

Уперше Північним морським шляхом в обох напрямках удалося пройти в 1939 році радянському криголаму «И. Сталин» із Мурманська в Анадирську затоку Берингового моря й назад.[1]

Нині на Північному морському шляху працюють криголами «50 лет Победы» (експлуатацію буде завершено 2039 року), «Ямал» (до 2030 року), «Вайгач» (до 2026 року), «Таймыр» (до 2027 року) та атомний ліхтеровоз «Севморпуть» (до 2023 року). За підсумками 2017 року показники зайнятості цих криголамів склали 278 діб.[2]

У майбутньому замість чотирьох діючих криголамів («Таймыр», «Вайгач», «Ямал», «50 лет Победы») підприємство «Атомфлот» спільно з «Росатомом» планують побудувати чотири криголами класу ЛК-40 потужністю 40 МВт та три криголами «Лідер», що можуть пробивати кригу завширшки до 4,3 м та мають забезпечити можливість цілорічної навігації.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К.: Рад. школа, 1988. — 143 с.: ил.
  2. В течение трех лет в строй введут три арктических ледокола. Атомная энергия 2.0 (ru). 2018-10-23. Процитовано 2018-10-25. 

Література[ред. | ред. код]

  • Географический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1989. — стор. 425(рос.)