Північно-Кавказький імамат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Північно-Кавказький імамат
إِمامة قفقاز

18291859


Caucasian Imamate.svg
Прапор
Столиця Ахульго, Дарго, Ведено
Мова(и) чеченська, аварська, лезгінська ,кумикська
Релігія Іслам, мюридизм
Населення від 500 000 до 1 000 000
Форма правління імамат
імам
 - 1829-1832 Газі-Мухаммад
 - 1832-1834 Гамзат-бек
 - 1832-1859 Шаміль
 Історія Дагестану
Герб Дагестану
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ

Народи Дагестану
Портал «Дагестан»


Північно-Кавказький імамат (Імамат Шаміля) - теократична ісламська держава, яка існувала на території Дагестану та Чечні у 1829-1859. Завойований Російською імперією під час Кавказької війни. Найбільший розвиток отримав в роки правління імама Шаміля (1834-1859).

Історія створення та перші роки імамату[ред.ред. код]

Передумовою створення імамату був рух Шейх Мансура 1785-1791, якого іноді називають першим імамом Кавказу. Основними своїми цілями Мансур ставив боротьбу з рабством, феодалами, кровною помстою, і в цілому, заміну гірських адатів на мусульманські закони шаріату.

Шейх Мансур та його послідовники чинили опір спробам царської Росії завоювати Північний Кавказ, що врешті-решт вилилося у відкриті війни 1785-1791 та 1817-1864 (так звана Велика Кавказька війна). У ході першої війни царськими військами був полонений Мансур, проте в цілому війна закінчилася перемогою горців, якими ними була відвойована Чечня, частина Дагестану і Черкесії.

Після деякого затишшя, в 1817 військові дії поновилися з новою силою. Царським намісником на Кавказі було призначено генерала Єрмолова, який відрізнявся жорсткістю в методах війни.

Суфізм, який тоді проник до Дагестану, набув форми мюридизму - масового послідовництва, яке скоро стало політичним та військовим явищем. Об'єднавшись у захисті від Росії, різні нації горців уклали спочатку кілька військових союзів, а потім і зовсім створили єдину державу - Імамат (зустрічаються також позначення - Північно-Кавказький Імамат, Імамат Шаміля і т. д.). Першим імамом нової держави став Газі-Мухаммад (1829-1832), потім Гамзат-бек (1832-1834),а за ним Шаміль (1834-1859),за якого він досяг свого найвищого розквіту.

Імамат за правління Шаміля[ред.ред. код]

Столиця Шаміля[ред.ред. код]

Згодом його столиця перенеслася в Дарго, а потім у Ведено.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Записки Н. В. Исакова и М. Рудинского

Див. також[ред.ред. код]