Північно-Осетинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Північно-Осетинська АРСР)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Се́веро-Осети́нская Автоно́мная Сове́тская Социалисти́ческая Республика
ос. Цæгат Ирыстоны Автономон Советон Социалистон Респу́бликæ, (Цæгат Ирыстон)

Північно-Осетинська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1936 – 1993
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Північно-Осетинської АРСР на мапі РСФРР .
Столиця Орджонікідзе
Мови російська, осетинська
Державний устрій Not specified
Історія
 - Засновано 5 грудня 1936
 - Ліквідовано 1993
Площа
 - 1989 8000 км2
Населення
 - 1989 634 009 осіб
     Густота 79,3 осіб/км² 
Валюта рубль

Півні́чно-Осети́нська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка, Північна Осетія, Північно-Осетинська АРСР (рос. Северо-Осетинская Автономная Советская Социалистическая Республика, ос. Цæгат Ирыстоны Автономон Советон Социалистон Респу́бликæ, (Цæгат Ирыстон) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала у 1936–1993 роках.

Столиця — місто Орджонікідзе.

Історія[ред. | ред. код]

З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 Північно-Осетинська АО була виведена зі складу Північно-Кавказького краю і перетворена у Північно-Осетинську АРСР[1].

У березні 1944 року у зв'язку з депортацією чеченців, інгушів і балкарців до складу Північно-Осетинської АРСР були передані: зі скасованої Чечено-Інгуської АРСР місто Малгобек і Ачалуцький, Назрановський, Пседахський, Пригородний райони; з Кабардино-Балкарської АРСР — Курпський район; зі Ставропольського краю. — Моздоцький район.

9 січня 1957 після реабілітації чеченців і інгушів до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були повернуті місто Малгобек і Коста-Хетагуровський район.

20 липня 1990 третя сесія Верховної Ради Північно-Осетинської АРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет Північно-Осетинської РСР, в якій Північно-Осетинська АРСР була проголошена Північно-Осетинською РСР. Дані зміни були затверджені З'їздом народних депутатів РРФСР 24 травня 1991 в ст. 71 Конституції РРФСР. Але, позбавлення Північної Осетії статусу АРСР суперечило ст. 85 конституції СРСР. Таким чином, до розпаду СРСР дані рішення про зміну статусу республіки були сумнівними.

12 грудня 1993 прийнята Конституція РФ, республіка стала суб'єктом федерації — Республіка Північна Осетія — Аланія.

12 листопада 1994 Верховна Рада Республіки Північна Осетія прийняла Конституцію Республіки Північна Осетія — Аланія, яка підтвердила дану назву (конституція введена в дію з 7 грудня 1994).

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення республіки:

Рік Населення, осіб
1939 329 205[2]
1959 450 581[3]
1970 552 581[4]
1979 596 921[5]
1989 634 009[6]

Адміністративний поділ[7][ред. | ред. код]

Станом на 17 січня 1979 рік а до складу республіки входили 1 місто республіканського підпорядкування:

і 8 районів:

  1. Алагирський — м. Алагир
  2. Ардонськой — м. Ардон
  3. Дігорський — м. Дігора
  4. Ірафський — с. Чикола
  5. Кіровський — с. Ельхотово
  6. Моздоцький — м. Моздок
  7. Правобережний — м. Беслан
  8. Пригородний — с. Октябрське

Примітки[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]