Півонія кримська
Півонія кримська | |
---|---|
Paeonia daurica | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
Родина: | Півонієві (Paeoniaceae) |
Рід: | Півонія (Paeonia) |
Вид: | Півонія кримська (P. daurica)
|
Біноміальна назва | |
Paeonia daurica | |
Підвиди | |
Paeonia daurica subsp. coriifolia | |
Синоніми | |
Paeonia corallina var. triternata Boiss. |
Піво́нія кри́мська (Paeonia daurica Andrews) — вид рослин роду півонія (Paeonia) родини півонієвих (Paeoniaceae). Ендемічний вид Кримського півострова.
Назва[ред. | ред. код]
Генрі Чарльз Андрюс — автор ботанічного опису цього виду припустився помилки у видовій назві. Замість букви «t» (Paeonia taurica — півонія таврійська) він написав букву «d» (Paeonia daurica). Через це цю півонію помилково називають даурською. Виправити цю помилку не дозволяє Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури.[1]
Кримськотатарською півонія називається «патлакъ чанакъ», тобто «розбита чашка». Пелюстки цієї квітки розташовані дуже близько одна до одної, створюючи ефект махровості: «Вона дійсно схожа на чашку, що впала на підлогу й розбилася, а друзки просто не встигли розлетітися навсібіч».[2]
Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Півонія кримська, як і більшість півоній, — трав'яниста багаторічна рослина, заввишки сягає 40 — 70 см. Має потовщені бульбоподібні корені та декілька прямостоячих, розгалужених стебел. Листки шкірясті, сизувато-зелені, двічі-трійчасті, з широкоовальними або майже заокруглими частками 2-6 см завширшки. Квітки діаметром 5-8 см — поодинокі, лілово-рожеві або червоні, блідіші до країв, з перламутровим відливом. Плід складається з 2 — 5 густоопушених листянок. Період цвітіння — у травні — червні. Плодоносить у липні — серпні. Розмножується насінням або вегетативно. Геофіт.
Поширення[ред. | ред. код]
Ареал виду — Гірський Крим. Є дані про зростання півонії кримської на Кубані, де його ареал обмежений Черкеським флористичним районом. Відомий від Новоросійська до Гарячого Ключа[3].
Екологія[ред. | ред. код]
Рослини ростуть поодинці чи невеликими групами і скупчень не утворюють. Зростає в листяних (дубових) та мішаних (сосново-дубових) гірських лісах субсередземноморського типу на бурих ґрунтах, що підстеляються вапняками. Має досить широку висотну амплітуду від нижнього до верхнього поясів гір (200–1100 м над рівнем моря), росте в помірно затінених лісах, уникає як найбільш затінених, вогких букових лісів, так і сухих, з повним освітленням місць. Мезофіт.
Природоохоронний статус[ред. | ред. код]
Вразливий вид. Занесений до Червоної книги України. Зменшення чисельності відбувається через інтенсивне зривання на букети, викопування для пересадки на присадибні ділянки та як лікарської сировини, вирубування лісів.
Охороняється в Ялтинському гірськолісовому, Кримському, «Мис Мартьян», Карадазькому природних заповідниках, ряді заказників та пам'яток природи Криму. Заборонено збирання та заготівля рослин, їх викопування, продаж.
Господарське та комерційне значення[ред. | ред. код]
Має декоративне, лікарське, медоносне, фарбувальне значення. Використовують як селекційний матеріал. Культивують у ботанічних садах.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Дика родичка півоній. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 20 травня 2013.
- ↑ Флора українського суб-Середземномор’я мовою киримли. Про проект ілюстрованого словника кримськотатарських фітонімів> NASU > News. www.nas.gov.ua (uk-UA). Процитовано 16 червня 2023.
- ↑ Редкие и исчезающие растения Кубани(рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Журавель Н. М. Антекологічні особливості Paeonia tenuifolia L. та P. daurica Andrews : (морфологічний опис репродуктивної структури) / Вісник: Збірник наукових статей НПУ ім. М. П. Драгоманова. — Київ, 2003. — Вип. 5. — С. 120–121
- Морозюк Світлана Сергіївна, Журавель Наталія Михайлівна. Сучасний созологічний статус Paeonia tenuifolia L. і P. daurica Andrews в Україні / Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 20, Біологія: сборник / М-во освіти і науки України, НПУ ім. М. П. Драгоманова: НПУ, 2005. — Вип. 1(1). — С. 36-46
- Журавель Н. М. Еколого-фітоценотична характеристика угруповань з участю Paeonia daurica Andrews в Україні / — К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. — Вип. 3. — С. 81-86
- Шиян Н. М. Рід Paeonia L. (Раеопіасеае) у флорі України / Український ботанічний журнал. — 2011. — № 1. — С. 35-44
- Чопик В. И., Щербак Н. Н., Ардамацкая Т. Б., Жежерин В. П., Корнеев А. П., Крижановский В. И., Лысенко В. И., Мовчан Ю. В., Некрутенко Ю. П. Редкие и исчезающие растения и животные Украины; Справочник / К. М. Сытник; АН УССР. Институт зоологии им. И. И. Шмальгаузена. — Киев : Наукова думка, 1988. — С. 27. — ISBN 5-12-001143-8. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Paeonia daurica на сайті «Tropicos»(англ.)
- Paeonia daurica на сайті Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Paeonia daurica на сайті «Davesgarden»(англ.)
- Paeonia daurica на сайті «Плантариум»(рос.)
|