Півторак Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Миколайович Півторак
Художник Сергій Півторак
Народження 30 серпня 1969(1969-08-30) (54 роки)
Вощилиха, Роменський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Жанр живопис
Навчання Харківське державне художнє училище, Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Діяльність художник
Член Національна спілка художників України

CMNS: Півторак Сергій Миколайович у Вікісховищі

Сергій Миколайович Півторак (нар. 30 серпня 1969, Вощилиха, Роменський район, Сумська область) — художник, член Національної спілки художників України (2003).

Біографія[ред. | ред. код]

Сергій Миколайович Півторак народився 30 серпня 1969 року в селі Вощилиха Роменського району Сумської області в селянській родині. Закінчив Басівську середню школу. Наставником Сергія був художник Валерій Зосенко. В 1997 році закінчив художньо-графічний факультет Харківського державного педагогічного університету імені Г. Сковороди. Одночасно навчався в Харківському державному художньому училищі, який закінчив у 1998 році. Серед його харківських наставників були П. Шигимага, М. Константинопольський, В. Хмельницький, Ю. Дятлов та інші. Працює у галузі станкового живопису. Виставляти свої роботи Сергій Півторак почав, навчаючись у Харкові в художньому училищі. Взірцевими для С. М. Півторака є роботи Сергія Васильківського, якого вважає одним із найвидатніших українських художників, що майстерно володів малюнком і при цьому був чудовим колористом.

Художник брав участь у Всеукраїнських виставках: до 2000-ліття Різдва Христового (м. Київ, м. Харків, 2000 р.), до Дня художника (м. Київ, 2000, 2003 рр.; м. Харків, 2001 р.), «Мальовнича Україна» (м. Івано-Франківськ, 2001 р.; Донецьк, 2001 р.), до 65-річчя Харківської обласної організації Національної спілки художників України (м. Харків, 2003 р.), у Санкт-Петербурзі і Москві. Має персональні виставки в Роменському краєзнавчому музеї, мистецькому центрі «Собор» та Будинку художника (м. Суми), Києво-Могилянській академії (м. Київ). Брав участь у пленерах в містах: Ромни, Лебедин, Тростянець, Котор, Будва, Пераст і т. д.

Палітра художника[ред. | ред. код]

Сергій Півторак на пленері

Художнику імпонують мотиви з картин українських і російських класиків, але ті ж реалістичні мотиви він трактує з позиції людини двадцять першого століття. Сергій Півторак розкладає фарби: по вертикалі холодні, по горизонталі теплі – на дерев'яній палітрі, покритій лаком. Відбирає фарби у залежності від задуму і потреби за кольорами так, щоб було зручно працювати. На палітрі експерименти й починаються. Легко доторкаючись пензлем до полотна, художник наносить окремі кольорові мазки, які перевтілюються у зримі образи.

У Чорногорії[ред. | ред. код]

Організатором пленеру «Чорногорія-2008» була художня галерея N-Prospect, м. Санкт-Петербург, яка зацікавилася творчістю Сергій Миколайовича і закупила деякі з його картин, планувалась персональна виставка в цій галереї. Сергій Півторак став лауреатом виставки творчих робіт у Республіці Чорногорії. Відкриттям для нього був гірський Столів. Підніматися стрімкими стежками було нелегко, до того ж там водиться багато різноманітних отруйних змій. Покинуте поселення, в якому живе двоє людей, батько і син, спонукало до філософських роздумів. Краєвиди там надзвичайні. А місцеве населення досить гостинне і доброзичливе. За два тижні написав сімнадцять етюдів, з яких чотири стали подарунком.

Твори[ред. | ред. код]

Основні роботи: «Весна» (2000), «Степок» (2005), «Фронтова юність» (2005), «Серпень» (2009), «Сивочолий Ромен» (2010).

Досягнення[ред. | ред. код]

З 2003 року Сергій Півторак став членом Національної спілки художників України.

Учасник Всеукраїнських та міжнародних виставок. Художні твори експонуються в Будинку художника в м. Суми, Києво-Могилянській академії, Українському культурному центрі м. Москви, Лебединському художньому музеї, Роменському краєзнавчому музеї.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]