Пігмаліон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пігмаліо́н (грец. Πυγμαλίων) — у грецькій міфології — скульптор, цар Кіпру. Він начебто цурався кохання і жіночого товариства. Зробив із слонової кістки статую прекрасної жінки й закохався в неї. На його благання Афродіта оживила статую, яка дістала ім'я Галатея і стала дружиною митця. Дочка Пігмаліона й Галатеї Пафос стала епонімом південнокіпрського міста, де був центр культу Афродіти.

Мотиви міфа відображено в літературі (Овідій, Жан-Жак Руссо, Бернард Шоу, Г. Кайзер, Є. Баратинський), в образотворчому мистецтві та скульптурі (Ж. Б. Ванлоо, Ф. Буше, Пабло Пікассо, Етьєн Моріс Фальконе й інші).

Метафорично Пігмаліон — людина, закохана в свій витвір;

Див. також[ред.ред. код]