Пігмаліон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пігмаліо́н (грец. Πυγμαλίων) — у грецькій міфології — скульптор, цар Кіпру. Він начебто цурався кохання і жіночого товариства. Зробив із слонової кістки статую прекрасної жінки й закохався в неї. На його благання Афродіта оживила статую, яка дістала ім'я Галатея і стала дружиною митця. Дочка П. й Галатеї Пафос стала епонімом південнокіпрського міста, де був центр культу Афродіти.
Мотиви міфа відбито в літературі (Овідій, Ж. Ж. Руссо, Б. Шоу, Г. Кайзер, Є. Баратинський), в образотворчому мистецтві та скульптурі (Ж. Б. Ванлоо, Ф. Буше, П. Пікассо, Е. М. Фальконе й ін.).
Метафорично Пігмаліон — людина, закохана в свій витвір;
