Пігмаліон
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Пігмаліон | |
|---|---|
_back.jpg) | |
| Заняття | скульптор |
| Брати/сестри | Phrasiusd |
| Діти | Пафос[d] і Метарма |
| Частина від | Pygmalion and Galatead |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
-black_bg.jpg)
Пігмаліон та Галатея, мармур. Фальконе.
Пігмаліо́н (грец. Πυγμαλίων) — у давньогрецькій міфології скульптор, цар Кіпру. Він начебто цурався кохання і жіночого товариства. Зробив із слонової кістки статую прекрасної жінки й закохався в неї. На його благання Афродіта оживила статую, яка дістала ім'я Галатея і стала дружиною митця. Син Пігмаліона й Галатеї Пафос став епонімом південнокіпрського міста, де був центр культу Афродіти.
Мотиви міфа відображено в літературі (Овідій, Жан-Жак Руссо, Бернард Шоу, Г. Кайзер, Є. Баратинський), в образотворчому мистецтві та скульптурі (Ж. Б. Ванлоо, Ф. Буше, Пабло Пікассо, Етьєн Моріс Фальконе й інші).
Метафорично Пігмаліон — людина, закохана у свій витвір.
Див. також[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пігмаліон |
|
