Пігмаліон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пігмаліон
Pygmalion and Galatea (Gérôme) back.jpg
Жан-Леон Жером. Пігмаліон і Галатея. Картина 1890 року.
Стать чоловіча
Заняття скульптор
Брати/сестри Phrasius[d]
Діти Q1474700? і Метарма
Частина від Pygmalion and Galatea[d]

Commons-logo.svg  CMNS: Pygmalion and Galatea на Вікісховищі
Пігмаліон та Галатея, мармур. Фальконе.

Пігмаліо́н (грец. Πυγμαλίων) — у давньогрецькій міфології скульптор, цар Кіпру. Він начебто цурався кохання і жіночого товариства. Зробив із слонової кістки статую прекрасної жінки й закохався в неї. На його благання Афродіта оживила статую, яка дістала ім'я Галатея і стала дружиною митця. Дочка Пігмаліона й Галатеї Пафос стала епонімом південнокіпрського міста, де був центр культу Афродіти.

Мотиви міфа відображено в літературі (Овідій, Жан-Жак Руссо, Бернард Шоу, Г. Кайзер, Є. Баратинський), в образотворчому мистецтві та скульптурі (Ж. Б. Ванлоо, Ф. Буше, Пабло Пікассо, Етьєн Моріс Фальконе й інші).

Метафорично Пігмаліон — людина, закохана у свій витвір.

Див. також[ред. | ред. код]