Перейти до вмісту

Підберезник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Підберезник

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Красноголовець (Leccinum)
Вид: Підберезник
Leccinum scabrum
(Bull.) Gray (1821)
Синоніми
Boletus scaber [1]

Krombholzia scabra [2] Gyroporus scaber [3] Ceriomyces scaber [4] Krombholziella scabra [5] Trachypus scaber [6] Leccinum roseofractum [7] Leccinum subcinnamomeum [8] Boletus avellaneus [9] Leccinum rigidipes [10]

Посилання
Вікісховище: Leccinum scabrum
EOL: 6669889
NCBI: 121051
MB: 100712
IF: 100712

Підбере́зник[11] (Boletus scaber Bull. ех Fr. Leccinum scabrum (Bull. ex Fr.) S. F. Gray, Krombholzia scabra (Bull.) Karst.) — вид грибів з родини болетових (Boletaceae). Місцеві назви — березник, березовик, бабка, бабка темна, козарик.

Будова

[ред. | ред. код]
Підберезовик (Білорусь).
Шапка

Шапка 5-12 (до 15-20) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло-розпростерта з тупим краєм, сірувато-коричнювата, рудувато-оливкувато-коричнева, іноді темно-коричнева, колір шапки дуже мінливий, різних відтінків, гола, зрідка тонкоповстиста, суха. Шкірка не знімається. Пори білуваті, згодом сіруваті, оливкуваті, дрібні, округлі. Спори (8)11-21 Х 4-7 (8) мкм.

Ніжка

Ніжка довжиною 4-15(20), діаметром 0,5-3 см, суцільна, щільна. Форма ніжки циліндрична, внизу дещо розширена, колір сіро-білуватий, темно-волокниста покрита темними поздовжнім лусочками. М'якоть ніжки з віком стає дерев'яно-волокнистою, жорсткою[12].

М'якуш

М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі колір не змінюється або трохи рожевіє, з приємним запахом і смаком.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

В Україні поширений на Поліссі, в Лісостепу та на Закарпатті. Росте переважно в березових і мішаних (з березою) лісах. Збирають у травні — жовтні.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Добрий їстівний гриб. Заготовляють на Поліссі. Використовують свіжим, про запас сушать, маринують, солять.

Склад підберезовика у відсотках[13]
Частина
гриба
Свіжі гриби Склад сухої речовини
Вода Суха
речовина
Білки Жири Манітол Цукор Клітковина Екстрактивні
речовини
Зола
Ніжка 88,69 11,31 29,87 3,51 9,85 2,46 42,35 4,76 7,20
Шапинка 84,03 15,97 44,99 9,90 12,75 3,28 20,56 3,38 9,14

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Bull., Herbier de la France 3: t. 132 (1783)
  2. (Bull.) P. Karst., Revue Mycologique Toulouse 3 (9): 17 (1881)
  3. (Bull.) Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium 0: 162 (1886)
  4. (Bull.) Murrill, Mycologia 1 (4): 146 (1909)
  5. (Bull.) Maire, Publicacions del Instituto Botánico Barcelona 3 (4): 46 (1937)
  6. (Bull.) Romagn., Rev. Mycol. (Paris): 141 (1939)
  7. Watling, Notes from the Royal Botanical Garden Edinburgh 28 (3): 313 (1968)
  8. Pilát & Dermek, Ziva: 85 (1969)
  9. J. Blum, Bulletin de la Société Mycologique de France 85 (4): 560 (1970)
  10. P.D. Orton, Transactions of the British Mycological Society 91 (4): 560 (1988)
  11. Підберезник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Підберезник (Leccinum scabrum) // uk.about-mushrooms.com
  13. Фотинюк Ф. І. Гриби, 1961.