Підберезовик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Красноголовець
Fungi 0111.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Красноголовець (Leccinum)
Вид: Підберезовик
Біноміальна назва
Leccinum scabrum
(Bull.) Gray (1821)
Синоніми
  Boletus scaber [1]

Krombholzia scabra [2] Gyroporus scaber [3] Ceriomyces scaber [4] Krombholziella scabra [5] Trachypus scaber [6] Leccinum roseofractum [7] Leccinum subcinnamomeum [8] Boletus avellaneus [9] Leccinum rigidipes [10]

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Leccinum scabrum
EOL logo.svg EOL: 6669889
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 121051
MB: 100712
IF: 100712


Підберезовик, березовик, козарик (Boletus scaber Bull. ех Fr. Leccinum scabrum (Bull. ex Fr.) S. F. Gray, Krombholzia scabra (Bull.) Karst.)

Підберезовик у лісі на острові Хейнясаарі, що на озері Саїмаа в околицях Лаппеенранта, Фінляндія)

Місцева назва — підберезовик, бабка. З родини болетових - Boletaceae.


Будова[ред.ред. код]

Підберезовик (Білорусь).

Шапка (3) 5-12 (15-20) см у діаметрі, напівсферична, потім опукло-розпростерта з тупим краєм, сірувато-коричнювата, рудувато-оливкувато-коричнева, іноді темно-коричнева, колір шапки дуже мінливий, різних відтінків, гола, зрідка тонкоповстиста, суха. Шкірка не знімається. Пори білуваті, згодом сіруваті, оливкуваті, дрібні, округлі. Спори (8)11-21 Х 4-7 (8) мкм. Ніжка 4-15(20) Х 0,5-3 см, щільна, білувата, темно-волокнисто-луската. М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі колір не змінюється або трохи рожевів, з приємним запахом і смаком.

Поширення та середовище існування[ред.ред. код]

Поширений на Поліссі та в Лісостепу. Росте переважно в березових і мішаних (з березою) лісах. Збирають у травні — жовтні.

Практичне використання[ред.ред. код]

Добрий їстівний гриб. Заготовляють на Поліссі. Використовують свіжим, про запас сушать, маринують, солять.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Bull., Herbier de la France 3: t. 132 (1783)
  2. (Bull.) P. Karst., Revue Mycologique Toulouse 3 (9): 17 (1881)
  3. (Bull.) Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium 0: 162 (1886)
  4. (Bull.) Murrill, Mycologia 1 (4): 146 (1909)
  5. (Bull.) Maire, Publicacions del Instituto Botánico Barcelona 3 (4): 46 (1937)
  6. (Bull.) Romagn., Rev. Mycol. (Paris): 141 (1939)
  7. Watling, Notes from the Royal Botanical Garden Edinburgh 28 (3): 313 (1968)
  8. Pilát & Dermek, Ziva: 85 (1969)
  9. J. Blum, Bulletin de la Société Mycologique de France 85 (4): 560 (1970)
  10. P.D. Orton, Transactions of the British Mycological Society 91 (4): 560 (1988)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]