Підбірці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Підбірці
З пташиного польоту.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Пустомитівський район
Рада/громада Лисиничівська сільська рада
Код КОАТУУ 4623683802
Облікова картка с. Підбірці 
Основні дані
Населення 2843
Площа 1,81 км²
Густота населення 1570,72 осіб/км²
Поштовий індекс 81127[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°50′37″ пн. ш. 24°08′59″ сх. д. / 49.84361° пн. ш. 24.14972° сх. д. / 49.84361; 24.14972Координати: 49°50′37″ пн. ш. 24°08′59″ сх. д. / 49.84361° пн. ш. 24.14972° сх. д. / 49.84361; 24.14972
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми Полтва
Місцева влада
Адреса ради 81127, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Лисиничі, тел. 7-53-68
Карта
Підбірці (Україна)
Підбірці
Підбірці
Підбірці (Львівська область)
Підбірці
Підбірці

Підбі́рці (англ. Pidbirtsi, пол. Podborce, рос. Подборцы) — село в Україні, в Пустомитівському районі Львівської області. Населення становить 2843 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лисиничівська сільська рада.

Географія[ред.ред. код]

Каплиця та вїзний знак

Поселеня є витягнутої форми і знаходиться на підвищенні, яке нахилене на північ, до долини р. Полтви. Висота цього підвищення в межах 260-280 м. над рівнем моря. Фактично це північні схили Розточчя. Одже місцеві води стікають до Балтійського моря.

Село розташовується на відстані 7 км від обласного центру. Повз село проходить автошлях державного значення М-06. Через Підбірці проходить старий торговельний шлях, що його в часи шляхетської Польщі називали Глинянським трактом.

Найближчі сусідні села знаходяться за 2-3 км: Лисиничі, Кам'янопіль, Сороки-Львівські, Муроване, Винники, Миклашів та Ямпіль.

Опис[ред.ред. код]

Назва села вказує на те, що поселення виникло "під бором". Бором у всіх слов'янських мовах називається сосновий ліс. На жаль слідів лісу в межах поселення на даний час не залишилося.

Протягом ХІІ-ХІІІ століть, ще до перших відомостей про Львів, в околицях його було значне заселення городищ і селищ. До численних знахідок з перших сторіч по Христі належать римські монети в багатьох оселях, що є доказом зв'язків між слов'янським світом і Римською імперією.

Найстаріші писані згадки про Підбірці походять із львівських актів, що їх подає «Геогорафічний словник королівства польського». Ще покійний місцевий парох о. декан Пилипець Петро під час посвячення нової мурованої церкви в 1943 твердив, що Підбірці існували вже за 300 років до заснування Львова. На це вказували знахідки, що їх видобуто при копанні фундаментів під будову церкви. Тоді відкопано поховання, що походили з різних часів, у трьох шарах зрушуваної землі.

Давні місцеві географічні назви: місцевість "Могильниця", гора "Теремчинсько" (між Підбірцями та Кам'янополем), лука "Бубновиця".

Між Підбірцями і Лисиничами колись існував ставок Мердерів, який приналежав до території села. Його до 1787 року спустили і там же утворили спільне пасовище між селами. Цього року по периметру границь було насипано 65 копців.

Підбірці мають спільну сільську раду з селом Лисиничі, але мають власну церкву, дитячий садок, загальноосвітню школу, медпункт, народний дім (колишній польський костел), магазин, а також залізничну станцію при шляху "Львів - Тернопіль", яка розташовується з півночі. До села курсує маршрутне таксі № 217а.

Археологічні розкопки[ред.ред. код]

У 1977 році в селі проводились археологічні дослідження під проводом Дениса Козака. Вході яких було відкрито 350 м2 шару землі і виявлено, крім жител періоду Київської Русі і ранньослов’янського часу, господарську споруду та вогнище, що належать до зубрицької культури племен Венедів.

Поселення знаходиться на відстані 1 км на північ від сільської залізничної станції, в урочищі "На Пісках". Воно займає південну частину мисоподібного підвищення, розташованого серед широкої лугової долини. Площа поселення 100 Х 100 м. Пам’ятка багатошарова — крім зубрицького поселення, тут є поселення бронзового, ранньозалізного, ранньослов’янського часу та періоду Київської Русі. Культурний шар знаходиться на глибині 0,2—0,3 м від сучасної поверхні і має потужність 0,3—0,4 м.

Житло має квадратну у плані форму ( рис. 1) і орієнтоване стінками за сторонами світу. Стінки трохи нахилені донизу, долівка рівна, добре утрамбована. Розміри житла 3,8 Х 4 м, висота земляних стінок 0,7 м. У північно-західному куті розташоване вогнище. Воно викладене каменем і має округлу форму діаметром 0,87 м. У долівці знаходилося вісім ямок від стовпів, розміщених по кутах і по середині протилежних стінок. Їх діаметр 0,2—0,3 м, глибина 0,25—0,3 м від рівня долівки. Заповнення житла складалося з темного гумусу з домішками вугликів, попелу та дрібних уламків глиняної обмазки. У заповненні виявлено значну кількість ліпної кераміки та два уламки гончарних посудин, характерних для Липицької культури.

Господарська споруда має прямокутну, із заокругленими кутами форму і орієнтована стінками за сторонами світу. Стінки вертикальні, дно рівне. Розміри споруди 3,2 Х 2,6 м, висота земляних стінок 0,3 м. У заповненні споруди виявлено незначну кількість ліпного посуду, кістки тварин. Вогнище розташоване за межами об’єктів. Воно викладене камінням і має округлу форму діаметром 1,2 м. Під час зачистки вогнища знайдено кілька фрагментів ліпного посуду Пшеворської культури. У культурному шарі поселення зібрано ліпну кераміку. Більшість її має спеціальношорстковану поверхню темно-бурого кольору. Деякі посудини орнаментовані пальцевими вдавленнями, насічками по краю вінець, наліпним розчленованим валиком, нерегулярними врізними лініями. Кераміка представлена горщиками, мисками, кухликами та плоскими дисками. Основну кількість горщиків складають посудини середніх розмірів, стрункі, з ледь позначеною шийкою, округлими плечиками та заокругленою придонною частиною (тип 5).

Горщики інших форм (типи 1, 2, 4) представлені одиночними екземплярами ( рис. 2). Так само одиничними є миски, кухлики та диски. Судячи з форм кераміки, позбавлених рис характерних для ранньоримського посуду, та наявності кількох горщиків з потовщеними слабопрофільованими вінцями, поселення можна віднести до середини І ст. н. е.

Рис. 1, Венеди.jpg
Рис. 2, Венеди.jpg
Рис. 1. Схема розкопаного житла Венедів
Рис. 2 Зразки розкопаної кераміки


Населення[ред.ред. код]

На початку 1900-х років населення села становило більше 1000 мешканців а дворів приблизно 170. До кінця 1930-х мешканців було близько 1500 а господарств до 300. Але приріст населення змінила Друга світова війна "забравши" десятки селян.

Національний склад мешкаців села за всю історію був різний. Село населяли: поляки, українці, євреї та ін. меншини. Колись вважалось розподіляти людей за їхнім віросповіданням, от і випливають наступні дані відносно церковних книг.

Рік 1765 1832 1837 1857 1873 1881 1904 1912 1914 1936
К-сть вірних 390 400 482 500 681 746 672 674 750 819

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 2843 особи. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 2 836 99,75
російська 4 0,14
польська 2 0,07
циганська 1 0,04

Церква святого Миколая[ред.ред. код]

Фото 2010 року

Церква святого Миколая розміщується на невеликому пагорбі в центрі села, який прилягає до головної сільської вулиці, названої на честь видатного уродженця цього села, галицького митрополита - Григорія Яхимовича. По богослужінню є греко-католицькою і належить до Винниківського Протопресвітеріату УГКЦ. На 28 серпня припадає свято Пречистої Діви Марії - день великого відпусту, і тоді раз у рік відслонювано образ Богоматері, який чудотворним способом відновився 130 років тому у хаті бідняка, що сам помер з голоду. Цей образ перенесено до церкви з хати Шедловського при участі митрополита С. Сембратовича та вірних з усіх довколишніх сіл.

Читальня "Просвіти" 1902 - 1939 рр.[ред.ред. код]

Поштовхом до створення читальні в селі Підбірці послужило просвітньо-економічне віче яке відбулося 15 липня 1900 року за сприяння львівської філії "Просвіти" на обійсті Івана Дропи. У 1902 році читальня в селі була фактично створена.Відбулись загальні збори селян де були внесені загальні статути до намісництва але рейльної площі читальня ще не мала.

Влітку 1908 року в члени матірного товариства "Просвіта" з Підбірців вступили Степан Бойко та Григорій Зарицький. Другі загальні збори відбулись. 20 червня 1909 року на яких було обрано голову читальні - Григорія Брезденя який же відпустив частину совоєї хати під читальню. Тоді членів вписалося 46 що зложили на розвиток читальні 18 корон а отець Бернацький дарував аж 10 корон.

У 1911 році при читальні були створені аматорський гурток (для постановки вистав) і хор. У 1923 році гуртком керував син о. Пилипця а хором - Т.Бачинський. На початку 1912 року відбулися збори читальні на яких виголосили фінансовий стан читальні який становив 300 корон та ін. В цей час читальня мала 77 членів. Членські внески становили 2,4 корони на рік, майна читальня мала аж на 1567 корон. Передплачувала газету "Нове слово",отримувала "Діло" і "Свободу". В бібліотеці налічувалось близько 70 книг а у 1913 книг зросло до 417 одиниць.

9 червня 1925 року був оновлений керівний склад читальні: замість Г. Брезденя, А. Парубчака та М. Мельника до виділу були введені М. Брездень, І. Левицький та П. Кузьма. До Петра кузьми було перевезене майно читальні. 20 січня 1926 року керівники читальні купили у сина М. Брезденя буд. площу за 1150 зол.

В липні 1927 року читальня мала таке майно: 4 лавки, шафу, 4 образи, вішалку, лампу, набір речей для вертепу та ін. Будинок читальні був огороджений парканом. За 1927 рік читальня організувала 3 концерти, 2 фестини, 3 вечониці та ін. у 1935 році бібліотека читальні налічувала 448 книг.

У 1928 році при читальні існували 2 оркестри: мандоліновий і духовний (16 інструментів). Духовний оркестр вів колишній віськовий капельмейстр Шмідт.

У 1936 році почали копати камінь для нової читальні, навіть вже склали проект але будівництво поступово відкладалось і камінь в часи війни поростягували. Головою читальні перед війною був о. Романчукевич. Читальня у 1939 подарувала 3000 зол на завершення будівництва церкви. За війни читальня завалилася бо до того не мала належного стану, причиною було те що восени 1939 року радянська влада забрала під "клуб" польський "дім людови" що теж не дожив до наших днів.

Народний дім[ред.ред. код]

Народний дім у селі Підбірці існував ще за часів Польщі. Польська громада мала "Дім людовий". Тому українська громада вирішила побудувати свій Народний дім; селяни своїми коштом і силами звели хату-читальню. У ній ставили вистави, багато років був духовий оркестр. Керував ним Дмитро Брездень.

Із приходом радянської влади хату-читальню закрили і будинок знесли. Клуб було перенесено в польський будинок, де він містився до 1964 року. Керував тоді просвітницькою роботою Петро Побережний. Споруда ця була в аварійному стані, тому згодом і її закрили. На жаль, до сьогодні новий Народний дім не збудований. Тільки у 1985 році тоді ще радгосп "Жовтневий" перебудував колишній костел на профспілковий клуб, який діє донині як Народний дім. Першим директором цього закладу культури був Л. Чорний. Він створив у 1989 році хоровий колектив "Воля".

З Підбірців родом відомий музикант духових інструментів М. Блощичак, який бере активну участь у майже всіх місцевих святкових заходах.

Бібліотека[ред.ред. код]

Фото бібліотеки 1956 року

У 1908 році в селі почала діяти хата-читальня "Просвіти" головою якої став Петро Брездень. Причитальні діяла бібліотека. "Просвіта" працювала регулярно, що засвідчують звіти про проведені заходи.

В 1950 році, коли наступило відносне затишшя, село електрифікували і відкрили в ньому бібліотеку.

3 1952 року, майже 40 літ, завідувала нею Ганна Несіймук. Бібліотечну естафету перейняла її онука Ліля Гінда, 2002 року — Оксана Сидор. У 2005 році книгозбірню перенесли на другий поверх будинку, де знаходиться Народний дім.

Хронологія[ред.ред. код]

1464 Петро з Браниць, суддя, і Ян з Високого, підсудок, львівські землевласники, на підставі присуду королівських комісарів вирішують, що Абрамові Хохловському не вільно брати в Підбірцях ніякого мита.
1537 Себастіян Браницький, єпископ кам'янецький і коронний референдар, визначає обов'язки королівських сіл Підбірці й Каменопіль супроти державця їх Казимира Гінки.
1565 Село відповідно люстрації , разом з Кам'янополем, дворами та садами, належало спочатку до статва Львівського і дано було на власність Лешнівському.
1578 Управляє селами Дорота Гінка.
1585 Володіє Підбірцями Яків Понентовський, каштелян берестейський.
1603 Володіє Підбірцями Войтих Понентовський.
1644 Володислав IV іменує суддів для полагодження межових суперечок між королівськими добрами Кам'янополем, Підбірцями і Лисиничами, що були власністю львівських бенедиктинок.
1648, 1655 При поході на Львів у селі побували війська Богдана Хмельницького.
1663 Ян Казимир надає Томі Лужецькому, чоловікові Софії з Жевуських, першого подружжя Моравиці, доживоття в Каменополі й Підбірцях.
1689 Ян III дозволяє Софії Жевуській, вдові по Томі Лужецькім, підкоморім венденськім, зректися доживоття на села Кам'янопіль і Підбірці на користь Яна Берендса, мечника новогродського.
1694 Ян III дозволяє полковникові Янові Берендсові, відступити доживоття Каменополя і Підбірців на користь Атанаса Менчинського.
1711 Август II дозволяє Атанасові Менчинському, надвірному підскарбникові, передати свої права на Кам'янопіль і Підбірці синові Петрові.
1748 Август III дозволяє Антонові Яворському і Софії із Збояновських, подружжю, відступити право доживотного солтисівства Підборець на користь Венедикта Городецького й Катерини з Цісовських.
1763 В селі збудовано велику дерев'яну церкву в стилі українського бароко з п'ятьма банями.
1769 Станіслав Август надає Касперові Струмінському солтисівство в Підбірцях, у старостві кам'янопольськім.
1792 В Підбірцях народився Григорій Яхимович, який став перемиським єпископом, а пізніше львівським митрополитом.
1900 Закриття в селі австрійської цегельні.
1908 В селі почала діяти хата-читальня «Просвіти», головою якої став Петро Брездень.
23 грудня 1918 Бій УСС з більшовиками за Підбірці і Лисиничі.
16 квітня 1919 Бій і поразка УГА з польським військом за Підбірці і Лисиничі.
1922-1938 На місці дерев'яної церкви звели муровану церкву святого Миколая.
1925-1930 За фінансової допомоги повітового староства поляки побудували костел, у 1935 — дзвіницю.
1926 Засновано товариство «Просвіта».
28 - 29 червня 1941 Прохід німецьких військ через село.
1943 Підпільна група «Народна гвардія імені І. Франка» підриває на залізниці німецький ешелон.
20 липня 1944 року до села вступили червоноармійці , по битві із німцями, яка відбулася у межах навколишніх сіл.
1950 Повна електрифікація села. Відкрито першу бібліотеку.
1958 На залізничній станції споруджено вокзал який у 2007 році суттєво реконстроювали.
1965 Відкриття і посвячення нового місця для цвинтаря в селі о. Володимиром Грудзіцьким
1977 Археолог Козак Д. Н. проводить на території села розкопки, під час яких відкриває поселення Зубрівської культури що датує серединою І ст. н. е.
1985 Радгосп «Жовтневий» перебудував колишній костел на профспілковий клуб, який діє донині як Народний дім.
1989 Любомир Чорний засновує хоровий колектив «Воля».

Економіка[ред.ред. код]

На м'ясопереробному підприємстві компанії «Барком» виробляються ковбасні вироби торгової марки «Родинна ковбаска». Щоденно на цьому підприємстві працює понад півтисячі осіб[2].

Залізнична станція Львівської залізниці[ред.ред. код]

Фото 2011 року

Лінійна пасажирська залізнична станція Львівської залізниці, розташована з північно-західної сторони. Розміщена на лінії Львів — Красне, між станціями Підзамче (7 км) та Борщовичі (10 км).

Дата відкриття станції наразі не встановлена, на момент відкриття залізниці (1869 рік) станції не існувало. На польській топографічній мапі 1925 року позначена як зупиночна платформа. На мапах 1940-х років показана як станція.

Електрифіковано станцію 1966 року. На станції зупиняються лише приміські електропотяги.

Розклад руху електропоїздів по станції "Підбірці"

Зі Львова На Львів
№ ЕП Напрямок руху Відправлення з ст. Львів Прибуття на ст. Підзамче Прибуття на ст. Підбірці № ЕП Напрямок руху Відправлення з ст. Підбірці Прибуття на ст. Підзамче Прибуття на ст. Львів
6034 Львів - Золочів 05:05 05:15 05:22 6031 Золочів - Львів 06:55 07:03 07:14
6036 Львів - Тернопіль 08:40 08:58 09:04 6091 Здолбунів - Львів 07:21 07:28 07:39
6092 Львів - Здолбунів 10:32 10:45 10:51 6035 Золочів - Львів 08:41 08:48 08:58
6040 Львів - Тернопіль 13:10 13:26 13:33 6037 Тернопіль - Львів 11:05 11:12 11:22
6044 Львів - Тернопіль 16:43 16:56 17:01 6041 Тернопіль - Львів 16:15 16:22 16:32
6096 Львів - Здолбунів 18:10 18:26 18:32 6095 Здолбунів - Львів 17:07 17:14 17:28
6048 Львів - Золочів 20:53 21:04 21:12 6045 Тернопіль - Львів 19:09 19:16 19:34
6047 Тернопіль - Львів 23:20 23:27 23:38

Розклад діє з 13.12.2015 року

Видатні постаті[ред.ред. код]

Родини[ред.ред. код]

В селі проживають родини: Антонов, Бабій, Барабаш, Бачинський, Беднарський, Бедрій, Блощичак, Боднар, Бойко, Брездень, Брилінський, Вагеман, Васік, Василюк, Василюшко, Васів, Винярський, Волчак, Воробей, Воротилко, Гавриляк, Гадух, Галицький, Голод, Горбаль, Грабовецький, Грабовських, Гриньовський, Грициляк, Гук, Гуль, Данило, Данчишин, Дитиняк, Дольницькі, Дорош, Дребот, Дудяк, Жукровський, Загребельний, Загартовський, Заремба, Зарицький, Кіцай, Кіцик, Клим, Ключковський, Кобрин, Ковалишин, Колич, Колосовський, Колюбінський, Крупа, Кузик, Кульчицький, Луцик,Лясечко,Мадея, Медведко, Мельник,Нижник, Огірко, Огородник,Оленич, Паславський, Пелешак, Пендрак, Петрик, Пиріг, Пирожак, Поліщак, Полошинович, Пона, Придиба, Пришляк, Савка, Саєвич, Сворінь, Сільмовський, Смереканич, Сокіл, Солило, Сопілка, Сопінка, Сорока, Стахера, Стащишин, Стеценко, Сувало, Татарин, Терешко,Турка, Турчин, Ханик, Хомів, Хруставка, Цалик, Чайка, Чак, Чорний, Швед, Шенгофер, Шидловський, Шуптар, Юськів,Юрків, Явнич.

Мапи[ред.ред. код]

Фотогалерея[ред.ред. код]

СЗОШ І-ІІІ ст..JPG
Пам'ятник.JPG
Пам'ятник УСС.JPG
СЗОШ І-ІІІ ст.
Пам'ятник «Борцям за волю і свободу України»
Пам'ятник УСС

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Лаба В. Історія села Підбірці від найдавніших часів до 1939 р. — Львів, 2013. — 171 с.
  • Лаба В. Історія села Лисиничі від найдавніших часів до 1939 р. — Львів, 2004. — 84 с.
  • Брездень З. Підбірці моє рідне село . — Чикаго (США) 1970 (част. І).  — Детройт (США) 1994 (част. ІІ) .
  • Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів: Каменяр, 1991. — 167 с.
  • Лемко І. Легенди старого Львова. — Львів: Апріорі, 2008. — 176 с.
  • Географічний словник Королівства Польського.

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.