Підбірці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Підбірці
З пташиного польоту.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Пустомитівський район
Рада Лисиничівська сільська рада
Код КОАТУУ 4623683802
Картка на сайті ВРУ с. Підбірці 
Основні дані
Населення 2843
Площа 1,81 км²
Густота населення 1570,72 осіб/км²
Поштовий індекс 81127
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°50′37″ пн. ш. 24°08′59″ сх. д. / 49.84361° пн. ш. 24.14972° сх. д. / 49.84361; 24.14972Координати: 49°50′37″ пн. ш. 24°08′59″ сх. д. / 49.84361° пн. ш. 24.14972° сх. д. / 49.84361; 24.14972
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми Полтва
Місцева влада
Адреса ради 81127, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Лисиничі, тел. 7-53-68
Карта
Підбірці (Україна)
Підбірці
Підбірці
Підбірці (Львівська область)
Підбірці
Підбірці

Підбі́рці (англ. Pidbirtsi, пол. Podborce, рос. Подборцы) — село в Україні, в Пустомитівському районі Львівської області. Населення становить 2843 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лисиничівська сільська рада.

Географія[ред.ред. код]

Поселеня є витягнутої форми і знаходиться на підвищенні, яке нахилене на північ, до долини р. Полтви. Висота цього підвищення в межах 260-280 м. над рівнем моря. Фактично це північні схили Розточчя. Одже місцеві води стікають до Балтійського моря.

Село розташовується на відстані 7 км від обласного центру. Повз село проходить автошлях державного значення М-06. Через Підбірці проходить старий торгівельний шлях, що його в часи шляхетської Польщі називали Глинянським Трактом.

Найближчі сусідні села знаходяться за 2-3 км: Лисиничі, Кам'янопіль, Сороки-Львівські, Муроване, Винники, Миклашів та Ямпіль.

Населення[ред.ред. код]

На початку 1900-тих років населення села становило більше 1000 мешканців а дворів приблизно 170. До кінця 1930-тих мешканців було близько 1500 а господарств до 300. Але приріст населення змінила Друга світова війна "забравши" десятки селян.

Національний склад мешкаців села за всю історію був різний. Село населяли: поляки, українці, євреї та ін. меншини. Колись вважалось розподіляти людей за їхнім віросповіданням, от і випливають наступні дані відносно церковних книг.

Рік 1765 1832 1837 1857 1873 1881 1904 1912 1914 1936
К-сть вірних 390 400 482 500 681 746 672 674 750 819

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 2843 особи. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 2 836 99,75
російська 4 0,14
польська 2 0,07
циганська 1 0,04

Опис[ред.ред. код]

Назва села вказує на те, що поселення виникло "під бором". Бором у всіх слов'янських мовах називається сосновий ліс. Нажаль слідів лісу в межах поселення на даний час не залишилося.

Протягом ХІІ-ХІІІ століть, ще до перших відомостей про Львів, в околицях його було значне заселення городищ і селищ. До численних знахідок з перших сторіч по Христі належать римські монети в багатьох оселях, що є доказом зв'язків між слов'янським світом і Римською імперією.

Найстаріші писані згадки про Підбірці походять із львівських актів, що їх подає «Геогорафічний словник королівства польського».

Перші офіційні археологічні досліди проводилися у 1977 році під керівництвом археолога Дениса Козака, який під час розкопок наткнувся на поселення зубрівської культури що датується серединою І ст. н. е. Також крім поселень бронзового, ранньозалізного, ранньослов'янського часу та періоду Київської Русі була відкрита ще пшеворська культура готських племен.

Ще покійний місцевий парох о. декан Пилипець Петро під час посвячення нової мурованої церкви в 1943 твердив, що Підбірці існували вже за 300 років до заснування Львова. На це вказували знахідки, що їх видобуто при копанні фундаментів під будову церкви. Тоді відкопано поховання, що походили з різних часів, у трьох шарах зрушуваної землі.

Давні місцеві географічні назви: місцевість "Могильниця", гора "Теремчинсько" (між Підбірцями та Кам'янополем), лука "Бубновиця".

Між Підбірцями і Лисиничами колись існував ставок Мердерів, який приналежав до території села. Його до 1787 року спустили і там же утворили спільне пасовище між селами. Цього року по периметру границь було насипано 65 копців.

Підбірці мають спільну сільську раду з селом Лисиничі, але мають свій дитячий садок, загальноосвітню школу, медпункт, народний дім (колишній польський костел), магазин, а також залізничну станцію при шляху "Львів - Тернопіль", який розташовується з півночі.

У селі є церква св. Миколая. Багато людей щороку приїжджають в Підбірці на празник, який відзначають на свято Успіння Богородиці, оскільки понад 130 років тому в сім'ї одного жителя села чудотворно самообновився образ Діви Марії. Недалеко церкви розташовується сільський цвинтар. До села курсує маршрутне таксі № 217а.

Читальня "Просвіти" 1902 - 1939 рр.[ред.ред. код]

Поштовхом до створення читальні в селі Підбірці послужило просвітньо-економічне віче яке відбулося 15 липня 1900 року за сприяння львівської філії "Просвіти" на обійсті Івана Дропи. У 1902 році читальня в селі була фактично створена.Відбулись загальні збори селян де були внесені загальні статути до намісництва але рейльної площі читальня ще не мала.

Влітку 1908 року в члени матірного товариства "Просвіта" з Підбірців вступили Степан Бойко та Григорій Зарицький. Другі загальні збори відбулись. 20 червня 1909 року на яких було обрано голову читальні - Григорія Брезденя який же відпустив частину совоєї хати під читальню. Тоді членів вписалося 46 що зложили на розвиток читальні 18 корон а отець Бернацький дарував аж 10 корон.

У 1911 році при читальні були створені аматорський гурток (для постановки вистав) і хор. У 1923 році гуртком керував син о. Пилипця а хором - Т.Бачинський. На початку 1912 року відбулися збори читальні на яких виголосили фінансовий стан читальні який становив 300 корон та ін. В цей час читальня мала 77 членів. Членські внески становили 2,4 корони на рік, майна читальня мала аж на 1567 корон. Передплачувала газету "Нове слово",отримувала "Діло" і "Свободу". В бібліотеці налічувалось близько 70 книг а у 1913 книг зросло до 417 одиниць.

9 червня 1925 року був оновлений керівний склад читальні: замість Г. Брезденя, А. Парубчака та М. Мельника до виділу були введені М. Брездень, І. Левицький та П. Кузьма. До Петра кузьми було перевезене майно читальні. 20 січня 1926 року керівники читальні купили у сина М. Брезденя буд. площу за 1150 зол.

В липні 1927 року читальня мала таке майно: 4 лавки, шафу, 4 образи, вішалку, лампу, набір речей для вертепу та ін. Будинок читальні був огороджений парканом. За 1927 рік читальня організувала 3 концерти, 2 фестини, 3 вечониці та ін. у 1935 році бібліотека читальні налічувала 448 книг.

У 1928 році при читальні існували 2 оркестри: мандоліновий і духовний (16 інструментів). Духовний оркестр вів колишній віськовий капельмейстр Шмідт.

У 1936 році почали копати камінь для нової читальні, навіть вже склали проект але будівництво поступово відкладалось і камінь в часи війни поростягували. Головою читальні перед війною був о. Романчукевич. Читальня у 1939 подарувала 3000 зол на завершення будівництва церкви. За війни читальня завалилася бо до того не мала належного стану, причиною було те що восени 1939 року радянська влада забрала під "клуб" польський "дім людови" що теж не дожив до наших днів.

Хронологія[ред.ред. код]

1464 Петро з Браниць, суддя, і Ян з Високого, підсудок, львівські землевласники, на підставі присуду королівських комісарів вирішують, що Абрамові Хохловському не вільно брати в Підбірцях ніякого мита.
1537 Себастіян Браницький, єпископ кам'янецький і коронний референдар, визначає обов'язки королівських сіл Підбірці й Каменопіль супроти державця їх Казимира Гінки.
1565 Підбірці і Кам'янопіль разом із своїми дворами і садами належали до Львівських земель а потім були віддані в управління Лешнівським.
1578 Управляє селами Дорота Гінка.
1585 Володіє Підбірцями Яків Понентовський, каштелян берестейський.
1603 Володіє Підбірцями Войтих Понентовський.
1644 Володислав IV іменує суддів для полагодження межових суперечок між королівськими добрами Кам'янополем, Підбірцями і Лисиничами, що були власністю львівських бенедиктинок.
1648, 1655 При поході на Львів у селі побували війська Богдан Хмельницький.
1663 Ян Казимир надає Томі Лужецькому, чоловікові Софії з Жевуських, першого подружжя Моравиці, доживоття в Каменополі й Підбірцях.
1689 Ян III дозволяє Софії Жевуській, вдові по Томі Лужецькім, підкоморім венденськім, зректися доживоття на села Кам'янопіль і Підбірці на користь Яна Берендса, мечника новогродського.
1694 Ян III дозволяє полковникові Янові Берендсові, відступити доживоття Каменополя і Підбірців на користь Атанаса Менчинського.
1711 Август II дозволяє Атанасові Менчинському, надвірному підскарбникові, передати свої права на Кам'янопіль і Підбірці синові Петрові.
1748 Август III дозволяє Антонові Яворському і Софії із Збояновських, подружжю, відступити право доживотного солтисівства Підборець на користь Венедикта Городецького й Катерини з Цісовських.
1763 В селі збудовано велику дерев'яну церкву в стилі українського бароко з п'ятьма банями.
1769 Станіслав Август надає Касперові Струмінському солтисівство в Підбірцях, у старостві кам'янопольськім.
1792 В Підбірцях народився Григорій Яхимович, який став перемиським єпископом, а пізніше львівським митрополитом.
1900 Закриття в селі австрійської цегельні.
1908 В селі почала діяти хата-читальня «Просвіти», головою якої став Петро Брездень.
23.XI.1918 Бій УСС з більшовиками за Підбірці і Лисиничі.
16.IV.1919 Бій і поразка УГА з польським військом за Підбірці і Лисиничі.
1922-1938 На місці дерев'яної церкви звели муровану церкву святого Миколая.
1925-1930 За фінансової допомоги повітового староства поляки побудували костел, у 1935 — дзвіницю.
1926 Засновано товариство «Просвіта».
1943 Підпільна група «Народна гвардія імені І. Франка» підриває на залізниці німецький ешелон.
1950 Повна електрифікація села. Відкрито першу бібліотеку.
1958 На залізничній станції споруджено вокзал який у 2007 році суттєво реконстроювали.
1977 Археолог Козак Д. Н. проводить на території села розкопки, під час яких відкриває поселення Зубрівської культури що датує серединою І ст. н. е.
1985 Радгосп «Жовтневий» перебудував колишній костел на профспілковий клуб, який діє донині як Народний дім.
1989 Любомир Чорний засновує хоровий колектив «Воля».

Родини[ред.ред. код]

В селі проживають родини: Антонов, Бабій, Барабаш, Бачинський, Беднарський, Бедрій, Блощичак, Бойко, Брездень, Брилінський, Вагеман, Василюк, Василюшко, Васів, Волчак, Воробей, Воротилко, Гавриляк, Гадух, Галицький, Голод, Горбаль, Грабовецький, Грабовських, Гриньовський, Грициляк, Гук, Гуль, Данило, Данчишин, Дитиняк, Дольницькі, Дорош, Дребот, Дудяк, Жукровський, Загребельний, Заремба, Зарицький, Кіцай, Кіцик, Клим, Ключковський, Ковалишин, Колич, Колосовський, Колюбінський, Кузик,Кульчицький, Мадея, Мельник, Огірко, Пелешак, Пендрак, Петрик, Пиріг, Пирожак, Поліщак, Полошинович, Пона, Придиба, Пришляк, Савка, Саєвич, Сворінь, Сільмовський, Смереканич, Сокіл, Солило, Сопілка, Сопінка, Сорока, Стахера, Стащишин, Стеценко, Сувало, Татарин, Терешко,Турка, Турчин, Ханик ,Хомів , Хруставка, Цалик, Чайка, Чак, Чорний, Швед, Шенгофер, Юськів, Явнич.

Економіка[ред.ред. код]

На м'ясопереробному підприємстві компанії «Барком» виробляються ковбасні вироби торгової марки «Родинна ковбаска». Щоденно на цьому підприємстві працює понад півтисячі осіб[1].

Видатні постаті[ред.ред. код]

  • Жукровський Ярослав Іванович - експерт у галузі конституційного права. З 2009 р. по даний час - помічник судді Конституційного Суду України. Засновник Фундації імені Григорія Яхимовича та Львівського юридичного товариства.

Мапи[ред.ред. код]

Підбірці 1783.jpg Підбірці 1898.jpg 1925 Варшава.jpg
Lemberg Leopol Lwow 1783
Lemberg 1898
Wojskowy Instytut Geograficzny. Warszawa 1925
Варшава - 1930.jpg Генеральний штаб 1985.jpg Карта с. Підбірці.jpg
Wojskowy Instytut Geograficzny. Warszawa 1930
Генеральний штаб УССР 1985
Сучасна карта-схема

Фотогалерея[ред.ред. код]

Каплиця та вїзний знак.JPG Церква св. Миколая Підбірці 083.JPG Пам'ятник УСС.JPG
Каплиця та вїзний знак в село
Греко-католицька церква св. Миколая
Пам'ятник УСС
СЗОШ І-ІІІ ст..JPG Пам'ятник.JPG Ст. Підбірці.jpg
СЗОШ І-ІІІ ст.
Пам'ятник «Борцям за волю і свободу України»
Залізнична станція

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Лаба В. Історія села Підбірці від найдавніших часів до 1939 р. — Львів, 2013. — 171 с.
  • Лаба В. Історія села Лисиничі від найдавніших часів до 1939 р. — Львів, 2004. — 84 с.
  • Брездень З. Підбірці моє рідне село . — Чікаго (США) 1970 (част. І).  — Детройт (США) 1994 (част. ІІ) .
  • Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів: Каменяр, 1991. — 167 с.
  • Лемко І. Легенди старого Львова. — Львів: Апріорі, 2008. — 176 с.
  • Географічний словник Королівства Польського
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.