Підводні човни типу II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Підводні човни типу II — малі, дизельні підводні човни Німеччини, всього було побудовано 50 субмарин цього типу для Німеччини в період 1935—1941 рр. Тип II мав чотири підкатегорії: тип II-A 6 човнів, тип II-B 20 човнів, тип II-C 8 човнів, тип II-D 16 човнів. Човни призначалися у першу чергу для патрулювання прибережних вод.

Підводні човни другого типу були розроблені в 1920-х роках в Гаазі фірмою «Інженерна суднобудівельна контора» (нід. Ingenieuskaantor voor Scheepsbouw, IvS), оскільки Версальський мирний договір (1919) забороняв Німеччині проектувати, будувати і тим паче мати підводні човни.

Підводні човни типу II були розроблені на базі човнів U-Boot-Klasse UB часів Першої світової війни. Підводні човни типу II стали в свою чергу прототипом для пізніших підводних човнів типу I, VII і IX

Першим човном фактично був «Vesikko» (зараз — пам'ятник-музей біля Гельсинкі), закладений в 1932 році на верфі «Chrichton-Vulkan» в Турку (Фінляндія), що вступив у стрій влітку 1934 року як дослідний підводний човен фірми «IvS».

«Vesikko» (2003 рік)

Підводні човни даного типу продавались в Туреччину, Іспанію і Фінляндію. Всі підводні човни крім типу II-B були побудовані на верфі «Deutsche Werke» в Кілі.

16 березня 1935 року Німеччина розірвала Версальський договір. До цього моменту вже було розпочато будівництво човнів типу II. 29 червня, через 11 днів після підписання англо-німецької угоди, що дозволяла Німеччині мати підводний флот, вступив у стрій перший човен цього типу. На початок Другої світової війни доля цих човнів в підводному флоті крігсмарине перевищувала 60 %.

Технічні дані[ред.ред. код]

За свої малі розміри і нестійкість в надводному положенні екіпажі прозвали ці човни Einbaum (човник, зроблений з цільної дерев'яної колоди). Вузький корпус підводних човнів типу II дозволяв швидко занурюватися, але глибина занурення була обмежена 150 м.

Таблиця порівняльних характеристик:

Технічна характеристика II-A II-B II-C II-D
Водотоннажність надводна (тонни) 254 т 279 т 291 т 314 т
Водотоннажність підводна (тонни) 303 328 т 341 т 364 т
Довжина найбільша (метри) 40,9 м 42,7 м 43,9 м 44 м
Ширина корпусу найбільша (метри)
4,08 м
4,92 м
Висота (метри)
8,6 м
8,4 м
Середня осадка (метри) 3,83 м 3,90 м 3,82 м 3,93 м
Глибина занурення макс. (метри)
150
Силова установка дизель (к. с.) 6 циліндровий 4-х тактный
«MWM»[1] RS127S 2x350
Силова установка електромотор (к. с.) «SSW»[2] 2x180 «SSW» 2x210
Швидкість (надводна) (вузли)
13
12 12,7
Швидкість (підводна) 6,9
7,0
7,9
Артилерія 1 x 2 cm/65 C/30 (1000 снарядів)[3]
Торпедно-мінне озброєння 3 ТА калібру 533 мм 5 торпед[4]
або 18 мін TMB
або 12 ТМА
Запас палива (тонн) 11,6 21 22,7
Дальність ходу в надводному положенні (милі)
(зі швидкістю 8 вузлів)
1 600 3 900 4 200 5 650
Дальність ходу в підводному положенні (милі)
(зі швидкістю 4 вузли)
35
56
Екіпаж (осіб)
25
26
  1. Motoren-Werke-Mannheim
  2. «Siemens» — Siemens-Schukert-Werke
  3. II-A вступлять у стрій без артилерії і отримають її при першій модернізації. В 1942 році всі човни що залишилися отримають двоствольний здвоєний 2 см Flak.
  4. Також були можливі комбінації: 1 торпеда і 10 TBM мін; 1 торпеда и 4 TMA и 6 TMB мін.

Див. також[ред.ред. код]