Підгайці (Млинівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Підгайці
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Млинівський
Рада/громада Підгаєцька сільська рада
Код КОАТУУ 5623887101
Основні дані
Засноване 1570
Населення 792
Площа 19,08 км²
Густота населення 41,51 осіб/км²
Поштовий індекс 35154
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°29′26″ пн. ш. 25°41′44″ сх. д. / 50.49056° пн. ш. 25.69556° сх. д. / 50.49056; 25.69556Координати: 50°29′26″ пн. ш. 25°41′44″ сх. д. / 50.49056° пн. ш. 25.69556° сх. д. / 50.49056; 25.69556
Середня висота
над рівнем моря
196 м
Місцева влада
Адреса ради 35154, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Підгайці, вул. Народна, 43, тел. 79-2-86
Карта
Підгайці is located in Україна
Підгайці
Підгайці
Підгайці is located in Рівненська область
Підгайці
Підгайці

Підга́йці — село в Україні, в Млинівському районі Рівненської області. Населення становить 792 осіб.

Історія[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

На південний схід від селища Млинів, на відстані 8 км і 17 км від станції Дубно знаходиться село Підгайці.
Рельєф місцевості слабохвилястий, рівнинний. Підвищується у напрямку на пн.схід. Абсолютні висоти місцевості становлять від 145 м до 160 м. Корисних копалин на території немає. За виключенням піску — є піщаний кар'єр.

Клімат помірно — теплий. Важливою водною артерією місцевості є річка Іква. Вона протікає з сходу на захід, є правою притокою річки Стир. Довжина 155 км. Площа басейну 2250 км.

Поширені такі типи ґрунтів: ясно сірі і сірі, опідзолені, лучно чорноземні. Материнська порода — леси та лесовидні суглинки.
Рослиний світ. У заплаві річки Іква рослини болотисті (осокові, очеретяно — осокові), чуть вище ростуть справжні вівсяницеві, тимофіївкові, біломітлицеві. У лісі переважають листяні породи: граб, осика з домішками берези, дуба і липи. Є у незначній кількості хвойні породи: сосна і ялина. Чітко виявлені яруси. Підлісок з домішуванням ліщини, чагарниково — трав'янистий покрив з переважанням квасниці звичайної, копитняка, медунки, зірочника лісового, суниці, конвалії, яглинок звичайних.

Тваринний світ.Зайці, білки, лисиці, дикі кабани. Велика кількість птахів — ворони, сороки, снігури, щиглики, вівсянки, великі синиці, влітку горобці. Прилітають лелеки, жайворонки, ластівки, лебеді, злзуля, шпаки. У річці водиться риба: щука, окунь, карась, карп.

Органи влади[ред.ред. код]

Ж.Голоюх, сільський голова

Підгайці, центр сільської ради, знаходиться за 9 км від районного центру, за 20 км від залізничної станції Дубно. Селом проходить автошлях. Поблизу села протікає річка Іква. Дворів — 242. Населення — 792 чоловік. Сільраді підпорядковані села Коблин, Озліїв та Ужинець.

Голова сільської ради — Голоюх Жанна Ярославівна., секретар — Дрина Людмила Никодимівна.

По Підгаєцькій с/р обрано:

  • депутатів с/р — 15 чоловік;
  • членів сільвиконкому — 5 чол.;
  • депутатів районної ради — 3 ч.

Підприємства[ред.ред. код]

Фермерські господарства[ред.ред. код]

  • ФГ «Іква» — Шишко Ярослав Володимирович

Підприємства[ред.ред. код]

  1. ПП Агро — Експрес — Сервіс, генеральний директор Костючко Сергій Степанович
  2. ПСП «Правда», директор Мельничук Володимир Михайлович
  3. Товариство з обмеженою відповідальністю СБЄ Україна Рівне, директор Дудко Євген Степанович
  4. Магазин «Велес» — ПП Коновалов О. С.
  5. кафе — бар «Оксамит» — Ковалевич В. П.
  6. Кафе — бар «Скорпіон» — Шевчук М. Й.
  7. Ларьок — ПП Сушко Є. К.
  8. Магазин — ПП Догойда І. А.
  9. Кафе — магазин «Радміла» — ПП Горучава В. І.

Медицина[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Дошкільний навчальний заклад «Ромашка»[ред.ред. код]

Підгаєцький дошкільний навчальний заклад дитячий садок «Ромашка» засновано у 1985 році. Приміщення ДНЗ побудовано за кошти колективного господарства «Правда». У цьому ж році відкрито 2 різновікові групи з 10.5 годинним режимом перебування дітей. Заклад розрахований на 56 місць .Перша завідуюча дитячого садка — Власюк Марія Степанівна.

У 1995 році дошкільну установу передано у комунальну власність територіальної громади Підгаєцької сільської ради. Після тривалої вимушеної перерви та проведення капітального ремонту внутрішніх приміщень ДНЗ заклад відновлює функціонування в режимі сезонного.

з липня 2004 року. Колектив закладу очолює завідувач — Рощук Алла Миколаївна. З 2004 року у закладі функціонує 1 різновікова група з 10.5 годинним перебуванням дітей.

У 2009 році дитячий садок переходить із сезонного в постійнодіючий.

Із 01 жовтня 2012 відкрито ще одну різновікову групу.

На даний момент у дитячому садку «Ромашка» функціонують 2 різновікові групи.

Дошкільний заклад відвідують 36 хлопчиків та дівчаток.

Підгаєцька ЗОШ І — ІІІ ст.[ред.ред. код]

Підгаєцька школа заснована у 1889 році. Сучасне приміщення збудоване в 1989 році.[1]

Культура[ред.ред. код]

Будинок культури[ред.ред. код]

Публічно — шкільна бібліотека[ред.ред. код]

Дитячий куточок в бібліотеці
Бібліотека

Бібліотеки — найдемократичніший і активно діючий соціальний інститут. Займають центральне місце в системі інформаційно — бібліотечного обслуговування населення. Тому саме на них лежить особлива відповідальність — формувати, зберігати і надавати у суспільне користування найбільш повне універсальне зібрання документів, організовувати взаємовикористання бібліотечних ресурсів.

В різні роки в книгозбірні працювали справжні знавці своєї справи. І тому в 1964 році в районній газеті «Зоря» був вміщений матеріал про Підгаєцьку сільську бібліотеку, якою завідувала з 25 грудня 1960 року Момотюк (Коробей) Галина Олександрівна, яка пропрацювала на цій посаді до 1974 року. Але час не стояв на місці, життя змінювалося, але любов до книги залишалася і тому у червні 1987 року Галина Олександрівна повертається назад до бібліотеки. У народі кажуть: «Книга — світ, книга — серцю привіт» з повною мірою ці слова можна віднести і до Галини Олександрівни. Трудолюбивої, привітної, хазяйновитої господарки бібліотеки. Яка віддавала своїм відвідувачам тепло і радість, турботу, любов до книги аж до 1997 року, коли вийшла на заслужений відпочинок.

У Підгаєцькій сільській книгозбірні в період з 1974 року до 1 червня 1987 року. А це Килюшик Ольга Григорівна, Люба Дубатовка, Ляшко Валентина Михайлівна віддавали своїм читачам любов до книги, турботу і повагу до оточуючих. На всіх разом вони пропрацювали тринадцять з половиною років, але ще і досі їхні читачі згадують про них з вдячністю. Бо це були люди творчі, сумлінні, доброзичливі, справжні ентузіасти своєї справи.
До кінця 1986 року бібліотека була в приміщенні колишнього Будинку побуту, що по вулиці Центральній. На території Підгаєцької сільської ради працював колгосп «Правда» і в 1985–1986 роках за кошти колгоспу було побудований новий Будинок культури, де на другому поверсі розмістилася бібліотека. 1 серпня 1996 року до бібліотеки прийшла працювати Козел Тетяна Романівна, яка і зараз працює в даній бібліотеці. 22 квітня 1997 року після закінчення Дубенського училища культури прийшла працювати Костюкевич Людмила Миколаївна, яка пропрацювала до 4 жовтня 2004 року.

При бібліотеці діяли гуртки: «Книжкова лікарня», та драматичний гурток «Перевесло», до якого входили читачі бібліотеки. «Книжкова лікарня» охоплювала дітей молодшого шкільного віку. Драматичний гурток об'єднував в собі молодь села. До кожного свята були організовані нові постановки вистав українських письменників — класиків, вертепів. З якими вони вітали жителів населеного пункту. У червні 1997 року на базі Підгаєцької бібліотеки було проведено районний семінар — практикум бібліотечних працівників районну, де взяли участь бібліотекарі районну та директор Млинівської ЦБС Довгалюк Ірина Михайлівна. В червні 1998 року на базі бібліотеки проходила обласна колегія працівників культури. Були присутні керівники відділів культури районів області і виконуючий обов'язки обласного відділу культури Мельник, голова Млинівської держадміністрації В. Д. Вінічук, заступник голови обласної держадміністрації Чуприна, заступник голови районної держадміністрації Л. В. Мартинова.

В 2010 році бібліотека брала участь у конкурсі «Організація нових бібліотечних послуг з використанням Інтернету», що було організовано Радою Міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) та програмою «Бібліоміст» і ввійшла до числа переможців. В результаті до бібліотеки надійшло три комп'ютери, 3 веб — камери, 3 гарнітури навушників, один — три в одному принтер на суму майже 25 тис. грн.. За допомогою спонсорів: ПСП «Правда», керівник Мельничук В. М., Коновалов С. В., Догойди Я., Гаручави В., сільської ради було придбано — два комп'ютерні столи, 4 крісла, жалюзі всього на суму майже 2500 грн. До послуг користувачів зараз працює безкоштовний Інтернет, за допомогою якого користувачі можуть спілкуватися в соціальних мережах та по Скайпу зі своїми друзями та рідними. В 2011 році бібліотека взяла участь у конкурсі Волинського регіонального центру «Розвиток народних ремесел в селах Рівненщини» за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща. І перемогла, в результаті було виділено 1285 грн. на розвиток гуртка «Фантазія» (бісероплетіння), який працює на базі бібліотеки. В рамках цього проекту було проведено ряд виставок в фойє Підгаєцького Будинку культури та зокрема в бібліотеці. На при кінці 2011 року було організовано виставку членів гуртка в Рівному в торговому комплексі «Злата плаза». Свої шедеври з бісеру представили Г.Одемчук, Л.Якимчук, О.Костюк, В.Войтюк, В.Мосійчук, С.Карпова і багатьох інших.

Релігія[ред.ред. код]

Церква Іоанна Богуслова, Українська Православна церква Київського патріархату

Церква побудована на місці старого дерев'яного храму, який був зруйнований 1958 році. За переказами старожилів (Фурман Аркадій) — це третій храм на території села.

Перша була зруйнована австро-угорськими військами.

На сході села в 1989 році люди вирішили спорудити нову церкву. Шевчук Михайло Арсенович був першим старостою, а касиром ремез Олексій Якович. На той час громаду підтримав місцевий колгосп «Правда», який очолював Анатолій Васильович Харитонюк.

Храм будувався силами і коштами громади.

Храм був розписаний в 1990 році. Першим настоятелем храму був Володимир Садовський, який і закладав перший камінь, освячення престолу.

1998 році до храму прибув новий священик — Володимир Левандовський, який і нині є його настоятелем.

Відомі люди[ред.ред. код]

  • Ганна Лесик[2]

Долі, обпалені війною[ред.ред. код]

Долі, обпалені війною

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.