Підгайчики (Теребовлянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Підгайчики
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський
Рада/громада Підгайчицька
Код КОАТУУ 6125086601
Основні дані
Засноване 1508
Населення 952
Площа 2,760 км²
Густота населення 344.93 осіб/км²
Поштовий індекс 48150
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°14′42″ пн. ш. 25°41′21″ сх. д. / 49.24500° пн. ш. 25.68917° сх. д. / 49.24500; 25.68917Координати: 49°14′42″ пн. ш. 25°41′21″ сх. д. / 49.24500° пн. ш. 25.68917° сх. д. / 49.24500; 25.68917
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
7 км
Місцева влада
Адреса ради 48150, с. Підгайчики
Карта
Підгайчики is located in Україна
Підгайчики
Підгайчики
Підгайчики is located in Тернопільська область
Підгайчики
Підгайчики

Підга́йчики — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет.

Поштове відділення — Підгайчицьке. Центр сільради, якій підпорядковано села Зеленче, Малів, Підгора, Семенів. У зв'язку з переселенням жителів хутір Вибранівка виведений з облікових даних.

До 1940-х називалося Підгайчики Юстинові.

Населення — 904 особи (2007).

У селі є Підгайчицьке родовище вапняків і пісковиків.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археол. пам'ятки середнього палеоліту, трипілської і давньоруської культур, скарб римських монет. Поселення трипільської культури розміщене на полях, на північ від села, на височині, що тягнеться вздовж правого берега річки Серет. На поселенні виявлено рештки жител, уламки розписної кераміки та крем'яний інвентар. Розвідка В. Деметрикевича у 1890-х роках. Матеріал зберігається у Краківському археологічному музеї[1].

Перша писемна згадка — 1508.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства.

Після 2 світової війни у Підгайчиках, як і в багатьох інших сусідніх селах, оселилися переселенці з Лемківщини

Мікротопоніми[ред.ред. код]

Назви піль: Контровне, Могили, Мордовия, Шибениця[2].

Поширені прізвища[ред.ред. код]

Вигінний, Цаплап, Руднянин,[2].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Церква Воздвиження Чесного Хреста (1910)
  • Церква Воздвиження Чесного Хреста (1910, кам'яна);
  • Палац графа Козібродського (1887; нині тут — геріатр. центр для пристарілих і самот. людей, до того — лікарня).
  • Каплиця-гробівець Козібродських(1885), «фіґура» Матері Божої (відновлена 1993);
  • Був Костьол (1810, мурований, не зберігся).

(Уточнення). Костел зберігся, зараз у костелі знаходиться церква Воздвиження Чесного Хреста. Добудували тільки православну баню на вежі костелу.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку.

Відомі люди[ред.ред. код]

У Підгайчиках народився релігійний і громадський діяч П. Голинський, працювали Герої соц. праці П. Гачок (?-1966) та К. Колцун.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 313
  2. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174

Посилання[ред.ред. код]