Підгорб
село Підгорб | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Ужгородський район |
Громада | Баранинська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA21100010070061835 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Засноване | 1912 року |
Населення | 406 осіб[1][2] |
Площа | 0,009[1] км² |
Густота населення | 45111,11[1] осіб/км² |
Поштовий індекс | 89425[1] |
Телефонний код | +380 3127[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°33′06″ пн. ш. 22°21′44″ сх. д. / 48.55167° пн. ш. 22.36222° сх. д.Координати: 48°33′06″ пн. ш. 22°21′44″ сх. д. / 48.55167° пн. ш. 22.36222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
115[3] м |
Відстань до обласного центру |
3,4[4] км |
Відстань до районного центру |
3,4[4] км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89425, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Баранинці, вул. Центральна, 42[1] |
Карта | |
Мапа | |
Підго́рб — село в Україні, в Ужгородському районі Закарпатської області, орган місцевого самоврядування — Баранинська сільська громада. Населення становить 406 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване у центрі Ужгородського району, за 3,4 кілометра[4] від районного центру.
Засновано 1912 року[1] Колишні назви населеного пункту — село «Гетьфорк»[5], «Барвінок»[1].
Село Підгорб лежить за 3,4 км на південний схід від районного центру, фізична відстань до Києва — 608,9 км[4].
В урочищі Береги, що на південній околиці села, на пологій терасі Великолазівської гори – поселення епохи енеоліту.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210555, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 354 виборці, явка 63,84%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 46,85%, за «Опозиційний блок» — 18,92%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 12,16%.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Андріїв (самовисування) — 27,93%, за Олександра Пекаря (Слуга народу) — 24,32%, за Роберта Горвата (самовисування) — 22,07%[7].
храм Вознесіння Господнього. 2000.
храм св. Петра і Павла. 1999.
Давніше село не мало церкви, а впродовж 1990-х років споруджено аж дві церкви – православну і греко-католицьку. Камінь під спорудження православної цегляної церкви за проектом інженера Валерія Мелєнтьєва освятив о. Іван Криванич перед святом св. Петра і Павла 1992 р. Через рік уже був фундамент.
У 1994 р. вимурували стіни, у 1995 – поклали верх і турню, посвятили і встановили надбанні хрести, виготовлені з дюралюмінію. Будівельні роботи закінчили в 1996 р., наступний рік пішов на збір коштів для внутрішнього оздоблення, і в 1998 храм обштукатурили всередині. Останнім етапом було бетонування підлоги в 1999 р.
Спорудження церкви стало можливим завдяки наполегливості голови громади Олени Дюрик, заступника Марти Совбан, скарбника Ніни Нанівської, Віри Куцин.
Земельну ділянку виділила сільрада, і за фундамент взялися Микола Кирлик та Емерих Жовтаній. Поруч з головним майстром М. Кирликом працювали Микола Дюрик, Павло Тодорес, Іван Боднар. Дерев’яну конструкцію даху збудовано під началом Юрія Мішанича з Коритнян, а бляхарські роботи очолив Йосип Ваґан. Склепіння збудовано із смерекового дерева, привезеного з Лютої.
12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. У Підгорбі, який належав до округи «Середнє», за УНО проголосували 146 виборців, проти — 13.[джерело?][8]
У селі розташована зупинка, де зупинялися потяги вузькоколійної залізниці Ужгород — Анталовці, що курсували тут з 1916 по 1976 рік[9].
Станом на 1989 рік у селі проживало 416 осіб, серед них — 207 чоловіків і 209 жінок[10].
За даними перепису населення 2001 року у селі проживало 406[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[11]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 389 | 95,81% |
«русинська»[12] | 3 | 0,74% |
російська | 11 | 2,71% |
угорська | 5 | 1,23% |
інші | 1 | 0,25% |
Своє дитинство у селі провів живописець і художник кіно Михайло Заяць, родина якого переїхала сюди, коли йому було 10 років. У сім'ї була невелика хатина і кузня: «Батько бив своїм молотом, а я — своїм. Пригадую, як іскри сипалися і все довкола аж палало. Кували вози, сани, підковували коней. Взимку підкови були із гаками, аби коні не ховзалися.»[13]
- ↑ а б в г д е ж и к л Облікова картка на сайті ВРУ
- ↑ а б в Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 7 липня 2014.
- ↑ Погода в селі Підгорб
- ↑ а б в г Село Підгорб — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
- ↑ Kotovych, Vira (2018). Location as a linguistics and cultural objectiv of oikonimes. Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences". № 1. с. 86—94. doi:10.26661/2414-9594-2018-1-13. ISSN 2414-9594. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ Делеган, Михайло (2009). Карпатська Україна. Ужгород: Карпати. с. 288.
- ↑ Ужгородська вузькоколійка: між минулим і сьогоденням – колія спогадів (ФОТО). Голос Карпат. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 7 липня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 7 липня 2014.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Розподіл населення Закарпатської області, яке визначило себе русинами та вказало в якості рідної мови русинську мову (у % до загальної чисельності населення) - 021_УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН , Рік. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2014.
- ↑ Михайло Заяць: `Я намалював злочинно мало`. MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 25 травня 2021.
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |