Підгородці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підгородці
Підгородці

Церква Святого Дмитрія
Церква Святого Дмитрія
Основні дані
49°09′29″ пн. ш. 23°25′27″ сх. д. / 49.15806° пн. ш. 23.42417° сх. д. / 49.15806; 23.42417Координати: 49°09′29″ пн. ш. 23°25′27″ сх. д. / 49.15806° пн. ш. 23.42417° сх. д. / 49.15806; 23.42417
Країна Flag of Ukraine.svg Україна, Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія і Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Район Стрийський район
Столиця для Підгородці (гміна) (колишній муніципалітет)
Засновано 1397[1]
Площа 2,72 км²
Населення 3218
Висота НРМ 472 м
Водойма Стрий, Уричанка, Даланівський
Офіційна мова українська
Телефонний код 3251
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Поштові індекси 82612
Міська влада
Адреса 82600, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Сколе
Мапа
Підгородці. Карта розташування: Земля
Підгородці
Підгородці
Підгородці (Земля)


CMNS: Підгородці у Вікісховищі
S:  Підгородці у  Вікіджерелах

Пі́дгородці (Підгородець[2]) — село в Україні, в Сколівській міській громаді,Стрийському районі Львівської області. Населення становить 3218 особи. Орган місцевого самоврядування — Сколівська міська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Річка Стрий біля Підгородців

У селі і на південно-західній околиці річка Уричанка та потік Даланівський впадають у Стрий.

На південно-східній стороні від села потік Зажече впадає у річку Стрий.

Природа[ред. | ред. код]

Більшість описів стану природи і зокрема фауни у працях С. Петруського стосуються саме Підгородців. Такі посилання на Петруського можна знайти і в інших джерелах, зокрема у працях І. Верхратського. Серед іншого, для Підгородців вказано на знахідки рідкісного кажана підковика (у Петруського як Rinolophus ferrum equinum, проте найімовірніше це Rhinolophus hipposideros). Його колекції комах (зокрема Diptera та Coleoptera) з відповідними етикетковими даними зберігаються в Зоологічному музеї імені Бенедикта Дибовського (музей при Львівському університеті імені Івана Франка)[3].

Історія[ред. | ред. код]

1397 року Владислав II Ягайло дарував село Підгородці Іванові Франковичу й Іванові Ставіщицю.

У 1934—1939 рр. Підгородці були адміністративним центром ґміни Підгородці.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2205 осіб, з яких 1078 чоловіків та 1127 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2108 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 99,53 %
російська 0,23 %
білоруська 0,09 %
молдовська 0,09 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква святого Дмитрія

З села походить ікона Богородиці одигітрії з похвалою (15 ст.), що спочатку знаходилася у місцевій церкві Святого Дмитрія[7].

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Станіслав Костянтин Петруський (1811, Підгородці — 1874, Підгородці) — галицький вчений-природознавець.
  • Будзяк Ольга Степанівна; доктор економічних наук, професор; завідувач кафедри екології та економіки землекористування Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Малі-друзі-Ч.12-1941-р..pdf
  3. Перелік колекцій (частин колекцій) видатних учених // ЗМД Львівського університету
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  7. Гелитович М. Богородиця з Дитям і похвалою (Ікони колекції Національного музею у Львові). – Львів: Свічадо, 2005. – с. 14-15

Посилання[ред. | ред. код]