Підгорівка (Старобільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Підгорівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Старобільський
Рада/громада Підгорівська сільська рада
Код КОАТУУ 4425184001
Основні дані
Засноване кінець XVII ст.
Населення 3717
Площа 6,617 км²
Густота населення 561,73 осіб/км²
Поштовий індекс 92723
Телефонний код +380 6461
Географічні дані
Географічні координати 49°17′46″ пн. ш. 38°52′37″ сх. д. / 49.29611° пн. ш. 38.87694° сх. д. / 49.29611; 38.87694Координати: 49°17′46″ пн. ш. 38°52′37″ сх. д. / 49.29611° пн. ш. 38.87694° сх. д. / 49.29611; 38.87694
Середня висота
над рівнем моря
60 м
Водойми річки Біла, Айдар
Місцева влада
Адреса ради 92723, Луганська обл., Старобільський р-н, с. Підгорівка, вул. Чкалова, 128, тел. 21-4-60
Карта
Підгорівка. Карта розташування: Україна
Підгорівка
Підгорівка
Підгорівка. Карта розташування: Луганська область
Підгорівка
Підгорівка
Мапа

Підго́рівка — село в Україні, у Старобільському районі Луганської області. Населення становить 3717 осіб. Орган місцевого самоврядування — Підгорівська сільська рада. Селом тече річка Біла, права притока Айдару (басейн Сіверського Дінця).

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 417 людей[1].

Надзвичайні події[ред. | ред. код]

12 липня 2014 року був підірваний автомобільний міст через р. Айдар (між м. Старобільськ та с. Підгорівка), на автотрасі Р-07 Чугуїв-Мілове.[2] Вибухом міст було пошкоджено (два прогони з шести), але не зруйновано. 23 липня рух цим мостом був відновлений після ремонту.[3]

29 вересня 2014 року стався вибух, 16-річний підліток позбувся частини руки та отримав множинні поранення обличчя та тіла. Вибух відбувся у дворі одного з житлових будинків. Ще троє дітей госпіталізовані з травмами різного ступеня тяжкості — розірвався боєприпас протитанкового гранатомета РПГ-7, що лишився від часів російсько-українського протистояння.[4]

Минулі часи[ред. | ред. код]

Далі наведено текст з енциклопедичного видання "Історія міст і сіл Української РСР, Луганська область", 1968 р. [5]:

ПІДГОРІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 2 км на північний захід від районного центру і залізничної станції Старобільськ. Населення — 3663 чоловіки. Сільраді підпорядковані населені пункти Ганнівка, Дубовівка, Круте, Курячівка, Лисинівка, Новоукраїнське.

Колгосп «Україна» (центральна садиба розташована у Підгорівці) має 3,2 тис. га орної землі. Вирощуються зернові і технічні (соняшник) культури. Тваринництво м’ясо-молочного напряму.

У селі є дві восьмирічні школи, бібліотека, клуб. Працює літній широкоекранний кінотеатр.

Підгорівка заснована наприкінці ХVІІ століття. Уродженець Підгорівки Н. П. Мелашов був делегатом на І Всеросійському селянському з’їзді Рад. С. Л. Білько, родом з Курячівки, був делегатом від Старобільського повіту на III та IV Всеросійських з’їздах Рад.

За мужність і відвагу, виявлену в боях з фашистськими загарбниками, присвоєно звання Героя Радянського Союзу уродженцям села В. С. Дерев’янку та І. В. Дубовому.

Поблизу села виявлені поселення епохи неоліту (V—IV тисячоліття до н. е.) та міді-бронзи (IV — початок І тисячоліття до н. е.).

У 1892 році за 3 км від Підгорівки знайдено скарб срібних і мідних речей, що відносяться до сарматської епохи (III століття до н. е.— IV століття н. е.).

Давній срібний фалар
Ілюстрація з "Історії міст і сіл УРСР".

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]