Підзамче (Дубенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Підзамче
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський район
Громада Радивилівська міська громада
Основні дані
Засноване 1735 (287 років)
Населення 704
Площа 1,466 км²
Густота населення 480,22 осіб/км²
Поштовий індекс 35552
Телефонний код +380 3633
Географічні дані
Географічні координати 50°04′03″ пн. ш. 25°24′28″ сх. д. / 50.06750° пн. ш. 25.40778° сх. д. / 50.06750; 25.40778Координати: 50°04′03″ пн. ш. 25°24′28″ сх. д. / 50.06750° пн. ш. 25.40778° сх. д. / 50.06750; 25.40778
Середня висота
над рівнем моря
265 м
Водойми річка Слонівка
Місцева влада
Адреса ради 35552, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Підзамче
Карта
Підзамче. Карта розташування: Україна
Підзамче
Підзамче
Підзамче. Карта розташування: Рівненська область
Підзамче
Підзамче
Мапа

CMNS: Підзамче у Вікісховищі

Підза́мче — село в Україні, у Радивилівській міській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 704 осіб. До складу Підзамчівської сільської ради входили села: Адамівка, Казмірі, Копані, Круки, Підзамче, Підлипки, Стоянівка. З 2016 року всі ці населені пункти — в складі Радивилівської міської об'єднаної територальної громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Слонівки.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка — з 1735 року.

Маєток власників села колись знаходився біля сьогоденної школи. До маєтку та розташованої поряд церкви пролягала дорога, із обох боків обсаджена липами. За школою — пагорб, з назвою Могилки. За переказами, там поховані козаки, які померли від ран, отриманих під час Берестейської битви 1651 року.

У 1906 році село Радзивилівської волості Кременецького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 23 верст, від волості 13. Дворів 93, мешканців 602[1].

На пагорбі колись стояла капличка. У 1960 році, коли у Підзамчому закрили церкву, із району надійшла вказівка знищити капличку, проте сільчани перенесли її на цвинтар.

Назву сусіднього села Підлипки пов'язують із великою кількістю лип, якою було обсаджено дорогу туди від Підзамчого. На хуторі Вітики свого часу було багато вітряків, де мололи зерно, використовуючи силу вітру, звідси, як вважається, і назва поселення. А назва іншого хутора — Пархути пішла від прізвища першого поселенця.

Під час Першої світової війни у селі стояли російські війська. Перед війною почали будувати залізницю Радивилів — Кременець. Одна із станцій мала бути на території сучасної підзамчівської ферми.

Виникла потреба в будівництві мосту через річку на хутір Валігури, який і звели під час війни. По ньому можна було проїхати лише кіньми.

Неподалік від Підзамчого у 1920 — 1930-х роках проживали поляки. Один із них мав великий сад, посадив ділянку соснового лісу. Перед Другою світовою війною поляки виїхали з села.

Колективізація почалася перед війною. Після війни знову почали створювати колгосп. Люди зносили сільськогосподарський реманент, здавали худобу. Якщо у когось були хлів і стодола, то щось із того розбирали. Кожне село і хутір мали свій колгосп. Багато років у селі існував об'єднаний колгосп імені 17 Вересня. Серед його керівників були Анатолій Черевко, Володимир Балуцький.

У центрі села — пам'ятник-погруддя на могилі танкіста, Героя Радянського Союзу Михайла Четвертного, який загинув у 1944 році біля села Підлипки.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Радивилівського району, село увійшло до складу Дубенського району[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]