Підзамче (Радивилівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Підзамче
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Радивилівський
Рада/громада Підзамчівська сільська рада
Код КОАТУУ 5625886901
Основні дані
Засноване 1735
Населення 704
Площа 1,466 км²
Густота населення 480,22 осіб/км²
Поштовий індекс 35552
Телефонний код +380 3633
Географічні дані
Географічні координати 50°04′03″ пн. ш. 25°24′28″ сх. д. / 50.06750° пн. ш. 25.40778° сх. д. / 50.06750; 25.40778Координати: 50°04′03″ пн. ш. 25°24′28″ сх. д. / 50.06750° пн. ш. 25.40778° сх. д. / 50.06750; 25.40778
Середня висота
над рівнем моря
265 м
Водойми Слонівка
Місцева влада
Адреса ради 35552, Рівненська обл., Радивилівський р-н, с.Підзамче , тел. 28-1-31
Карта
Підзамче. Карта розташування: Україна
Підзамче
Підзамче
Підзамче. Карта розташування: Рівненська область
Підзамче
Підзамче
Мапа

Підза́мче — село в Україні, в Радивилівському районі Рівненської області. Населення становить 704 осіб. До складу Підзамчівської сільської ради входили села: Адамівка, Казмірі, Копані, Круки, Підзамче, Підлипки, Стоянівка. З 2016 року всі ці населені пункти — в складі Радивилівської міської об'єднаної територальної громади.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка — з 1735 року.

Маєток власників села колись знаходився біля сьогоденної школи. До маєтку та розташованої поряд церкви пролягала дорога, із обох боків обсаджена липами. За школою — пагорб, з назвою Могилки. За переказами, там поховані козаки, які померли від ран, отриманих під час Берестецької битви 1651 року. На пагорбі колись стояла капличка. У 1955 році, коли у Підзамчому закрили церкву, із району надійшла вказівка знищити капличку. Але сільчани перенесли її на кладовище.

Назву сусіднього села Підлипки пов'язують із великою кількістю лип, якою було обсаджено дорогу туди від Підзамчого. На хуторі Вітики свого часу було багато вітряків, де мололи зерно, використовуючи силу вітру, звідси, як вважається, і назва поселення. А назва іншого хутора — Пархути пішла від прізвища першого поселенця.

Під час Першої світової війни у селі стояли російські війська. Перед війною почали будувати гілку залізниці Радивилів — Кременець. Одна із станцій мала бути на території теперішньої підзамчівської ферми.

Виникла потреба в будівництві мосту через річку на хутір Валігури, який і звели під час війни. По ньому можна було проїхати лише кіньми.

Недалеко від Підзамчого в 1920 —30-ті роки жили поляки. Один із них мав великий сад, посадив ділянку соснового лісу. Перед Другою світовою війною поляки виїхали з села.

Колективізація почалася перед війною. Після війни знову почали створювати колгосп. Люди зносили сільськогосподарський реманент, здавали худобу. Якщо у когось були хлів і стодола, то щось із того розбирали. Кожне село і хутір мали свій колгосп. Багато років у селі існував об'єднаний колгосп імені 17 Вересня. Серед його керівників були Анатолій Черевко, Володимир Балуцький.

У центрі села — пам'ятник-погруддя на могилі танкіста, Героя Радянського Союзу Михайла Четвертного, який загинув у 1944 році біля села Підлипки.

Посилання[ред. | ред. код]