Підзамче (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підзамче
станція
Львів Підзамче.jpg
Розташування
Розташування Україна Україна
Адреса Львів, вул. Огіркова, 1
Координати 49°51′04″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.851111111138777687° пн. ш. 24.033888888916777660° сх. д. / 49.851111111138777687; 24.033888888916777660Координати: 49°51′04″ пн. ш. 24°02′02″ сх. д. / 49.851111111138777687° пн. ш. 24.033888888916777660° сх. д. / 49.851111111138777687; 24.033888888916777660
Структура
Лінія(ї) Львів — Сокаль,
Львів — Красне,
Львів — Золочів,
Львів — Броди
Платформ 2
Тип платформ 1 берегова, 1 острівна
Колій 4
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса
Супутні Пересадка на громадський транспорт:
трамвай № 6
автобуси № 9, 20
Історія
Відкрито 1869 (150 років)
Перебудовано 1908 — 1909
Електрифіковано 1966
Будівля
Архітектор Станіслав Рибіцький
Стиль неоренесанс
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Львівська залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 370203
Код Експрес-3 2218215
Мапа

Підза́мче (також відома, як Львів-Підзамче) — вузлова залізнична станція Львівської залізниці у Львові, у місцевості Підзамче, на лініях Львів — Сокаль і Львів — Красне (Львів — Золочів/Львів — Броди).

Розташована на висоті 264,88 метрів над рівнем моря, на відстані 7 км від головного залізничного вокзалу Львова.

Станція Підзамче нині вважається вантажною, однак на ній зупиняються всі приміські потяги, що курсують у напрямку Здолбунова, Червонограда, Луцька і Тернополя.

На станції здійснюється прийом і видача повагонних та малих вантажів і відправлень, продаються пасажирські квитки[1].

Поблизу станції є зупинка громадського транспорту, зокрема трамваю № 6 та маршрутних автобусів № 5А, 20.

Історія[ред. | ред. код]

Станція Підзамче була збудована на лінії Львів — Броди на вимогу Львівського магістрату, між підніжжям Замкової гори та вулицею Жовківською (нині — Хмельницького), частково на землях колишнього цвинтаря «Папарівка».

Назва станції походить від традиційної назви древніх «княжих» кварталів в північній частині Львова.

Регулярний рух потягів у напрямку Бродів, Золочева та кордону з Російською імперією розпочався 12 липня 1869 року[2].

Від 1870 року розпочався рух у напрямку Тернополя, а у 1871 році розпочався рух потягів до Підволочиська. 1897 року відбулося розширення станції, завдяки прокладанню другої колії. 1907 року відбулося капітальне розширення станції за проектом тодішнього директора залізниці у Львові С. Рибицького. Під час реконструкції станції над сучасною вул. Опришківською фірмою Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського за проектом інженера Єжи Венгерського було споруджено залізобетонний залізничний міст, котрий зберігся до наших днів.[3].

Перша споруда вокзалу

З 1909 року потяги почали курсувати також у напрямку Підгайців через Перемишляни та Бережани, пізніше була відкрита лінія до Стоянова. Після Першої світової війни лінія перейшла до Польської державної залізниці. Під час Другої світової війни залізницею управляла Німецька імперська залізниця (1941—1944). При наближенні фронту 22 липня 1941 року гітлерівці підірвали частину мостів, шляхи і станцію Підгайці. Після відступу Вермахту більшу частину шляху не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР ширину колії 1520 мм. Залізнична лінія, яка раніше йшла до Підгайців, нині напівзаросла і рух потягів нею не здійснюється.

Вокзал станції Підзамче великий і досить цікавої конструкції. Він частково розташований на території колишнього Папарівського цвинтаря. Споруда вокзалу виконана з використанням геометричних форм в стилі неоренесансу. У 1890-х і у 19081909 роках будівлю реконструйовано зі збереженням оригінальної стилістики первісної споруди двоповерхової будівлі вокзалу з центральним ризалітом за проектом, виготовленим під керівництвом голови дирекції Львівської залізниці Станіслава Рибіцького[4].

Під час польсько-української війни 1918—1919 років навколо станції велися запеклі бої. Вокзал станції був сильно пошкоджений і під час Другої світової війни. Його відбудова завершилася лише у 1947 році. Подальші перебудови у 1950-х і 2000-х роках значно змінили первісний вигляд вокзалу. У збереженій частині старого будинку вокзалу розташувалися залізничні служби станції Підзамче[3].

У 1966 році станцію електрифіковано змінним струмом у складі ділянки Львів — Красне.

Біля станції було знайдено рештки 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини — жертв Голодомору і репресій 1946 — 1947 років, останки яких були перепоховані на Личаківському цвинтарі[5]

За радянських часів частина пасажирських потягів далекого і міжобласного сполучення мала зупинку на Підзамчому. Поступово від цієї практики у 90-ті роки відмовились.

У 2009 — 2010 роках станція була одним з кінцевих пунктів слідування міського рейкового автобуса. Запроваджено рух міського потягу у грудні 2009 року за маршрутом Сихів — Підзамче[6]. Міський рейковий автобус курсував до 2010 року, коли його було знято через нерентабельність.

До практики зупинки на Підзамчому швидких поїздів вирішили повернути 2016 року. За ініціативою Громадського активіста та діяча Ємельянова Олександр Васильовича з 2015 року почалася знову епоха відродження вокзалу Підзамче. Були зібрані понад 1000 підписів мешканців та організацій щодо відновлення зупинок потягів далекого сполучення на Підзамче, що продовжується і по цей час.

[10 липня]] 2016 року тут почав зупинятися швидкісний потяг Інтерсіті+ № 743/744 Дарниця — Львів[7]. З 25 серпня до 29 жовтня 2016 року проводилося вивчення пасажиропотоку і була встановлена зупинка на Підзамчому одному зі швидких поїздів[8][9]. З 23 грудня 2016 року зупиняється потяг «Інтерсіті+» № 705/706 (33013) сполученням Київ — Перемишль. З 12 липня 2017 р. у відповідь на побажання пасажирів залізничники встановили зупинку на станції Підзамче ще семи потягам далекого сполучення[10].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На даний час станція обслуговує пасажирські і приміські поїзди.

Поблизу залізничної станції Підзамче проходить громадський транспорт, тому призначення нової зупинки для пасажирських потягів дозволяє зробити подорожі комфортнішими.

Станом на 2019 рік на станції Підзамче зупиняються такі пасажирські потяги далекого сполучення і регіональні потяги:

Пасажирські потяги далекого сполучення
№ потяга Маршрут слідування Курсування
92/91
«Львів»
Львів — Київ Нічний експрес Щоденно
111/112
«Слобожанщина»
Харків — Львів Через день
142/141 Львів — Бахмут через Ковель-Сарни-Житомир-Київ Щоденно
705/706 (33013)
«Інтерсіті+»
Київ — Перемишль Щоденно
743/744
«Інтерсіті+»
Дарниця, Київ — Львів Щоденно
Регіональні потяги
№ потяга Маршрут слідування Курсування
804/803 Львів — Рівне Щоденно, крім неділі
806/805 Львів — Рівне Щоденно, крім суботи

ПРИМІСЬКІ ПОЇЗДИ курсують до Тернополя, Золочева, Здолбунова, Рівного, Красного, Ковеля (через Червоноград), Сапіжанки, Стоянова, Луцька, Ківерців, а також до головного вокзалу Львів, який для них є кінцевою станцією.

Пасажирські потяги приміського сполучення
Напрям Кількість пар Проходить через
Львів - Тернопіль 4 пари Підбірці - Борщовичі - Задвір'я - Красне
Львів - Злочів 2 пари Підбірці - Задвір'я - Красне - Злочів - Зборів
Львів - Здолбунів (Рівне) 4 пари Красне - Ожидів-Олесько - Броди - Радивилів - Кам'яниця-Вол. - Дубно - Озеряни
Львів - Красне 1 пара по пт. Підбірці - Борщовичі - Задвір'я
Львів - Сокаль 2 пари Дубляни - Запитів - Сапіжанка - Соснівка - Червоноград
Львів - Ковель чз Сокаль 1 пара Сапіжанка - Соснівка - Червоноград - Сокаль - Іваничі - Володимир-Вол. - Овадно - Турійськ
Львів - Стоянів 1 пара Дубляни - Запитів - Сапіжанка - Кам'янка Бузька - Радехів
Львів - КІВЕРЦІ 1 пара Зупинки ТІЛЬКИ на ст. Сапіжанка, Кам'янка Бузька, Радехів, Стоянів, Горохів, Луцьк

Галерея[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Васькало Роман Вікторович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув 2014 року. Працював на Підзамчому колійником.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Підзамче. Інформаційний ресурс «ТрансЛогист» (рос.)
  2. Котлобулатова І. Енциклопедія Львова // Залізничні вокзали / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2. — С. 381-382. — ISBN 978-966-7007-69-0.
  3. а б Ґранкін П. Статті (1996—2007) // З минулого станції Підзамче. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 10-13. — 300 прим. — ISBN 978-966-7022-84-6.
  4. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. // Архітектура початку ХХ століття (1900-1918) / Під ред. Бірюльова Ю. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 457-458. — ISBN 978-966-7022-778.
  5. Перепоховання останків 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини жертв голодомору і репресій
  6. Про події і людей під час головування у міській раді Львова Василя Шпіцера у 1990–1994 рр. Запуск рейкового автобуса
  7. З 10 липня 2016 року пасажири, які подорожують до Львова швидкісним потягом «Інтерсіті+» № 741/742 Дарниця — Трускавець, зможуть скористатися новою зупинкою по ст. Підзамче
  8. З 25 серпня по 29 жовтня 2016 року зупинятиметься фірмовий потяг «Львів» № 92/91 Львів — Київ
  9. У Львові на станції Підзамче зупинятиметься три поїзди, — ZiK, 17 серпня 2016
  10. Починаючи з 12 липня 2017 року сім поїздів зупинятимуться на станції Підзамче, — Офіційний веб-сайт ПАТ «Укрзалізниця», 26 травня 2017

Посилання[ред. | ред. код]