Підземне будівництво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підземне будівництво в Саппоро, Японія

Підземне будівництво стосується будівництва об'єктів промислового, культурного, оборонного та комунального призначення, які створюються під землею в масивах гірських порід (тунелів, шахти та рудники, камери, підземні переходи, сховища тощо)[1] тощо. Підземним будівництвом також можуть вважатись елементи традиційного будівництва, які виконуються нижче поверхні.

Історія[ред. | ред. код]

Будівельні майданчики неандертальців у Франції датовані 174 000 р. до н. е., що набагато раніше, ніж найдавніші пам'ятки людей.[2] Людське підземне будівництво, ймовірно, почалося з доісторичних людей, що жили в печерах та хотіли розширити своє помешкання.[3] Призначення багатьох стародавніх підземних споруд залишається загадкою, наприклад, ердшталей, які зустрічаються по всій Європі.[4] Усі стародавні цивілізації практикували певну форму підземного будівництва, а деякі також практикували скельну (печерну) архітектуру. У ранніх міських центрах підземні простори служили місцями поховання, забезпечували захист від загарбників і застосовувались для ранніх форм комунального господарства.[3]

Перше відоме використання пороху в підземному будівництві відбулося у Франції в 1681 році. Винахід динаміту, парових і пневмодрилів у XVIII столітті зробив революцію в галузі. У XIX столітті були впроваджені інновації в технології щитового проходження тунелів, які зробили підземне будівництво в ґрунті безпечнішим. В міру урбанізації країн масштаби підземного міського будівництва значно зросли, оскільки розширення міст потребувало покращення каналізації, громадського водопостачання, метро та підземних комерційних споруд. Наприкінці XX-го і на початку XXI-го століття досягнення в галузі автоматизації та геотехніки дозволили збільшити амбіції та масштаби проектів підземного будівництва.[5][6]

Археологічні дослідження у великих містах часто також потребують використання методів підземного будівництва, оскільки розкопки необхідно проводити без порушення існуючих будівель на місці. Підземні музеї були створені для збереження історичних споруд в місці знаходження і без пошкодження часто історично важливих будівель, побудованих над знахідкою.[7][8] Археологічні пам'ятки також часто виявляють власне під час підземного будівництва.[9]

Безпека та регулювання[ред. | ред. код]

Підземне будівництво має ряд унікальних ризиків і проблем, але має й багато спільного з традиційним (наземним) будівництвом і видобуванням корисних копалин. Підземні будівельники часто працюють в умовах недостатнього освітлення, в небезпечних просторах і піддаються високому ризику впливу забруднень, пожеж та вибухів.

У США Управління з охорони праці (OSHA) вперше затвердило спеціальні правила щодо підземного будівництва в 1971 році. OSHA регулює підземне будівництво компаніями та федеральними агентствами, але не регулює діяльність підземного будівництва, пов'язану з видобуванням корисних копалин.[1]

Підземне будівництво є однією з найнебезпечніших галузей у світі, але з часом ситуація покращується — більшою мірою завдяки автоматизації найбільш небезпечних робіт та технологічних процесів.[10]

Тунелебудування[ред. | ред. код]

Докладніше: Тунелебудування
Будівництво Паризького метро у Франції

Тунелі є найпоширенішими штучними підземними спорудами. Їх споруджували різними засобами з доісторічних часів.[5]

Військове будівництво[ред. | ред. код]

Історично різноманітні фортифікаційні споруди були або підземними, або частково підземними (заглибленими). Сучасні підземні військові об'єкти (в першу чергу, призначені для протидії атаці з повітря) з'явилися під час Другої світової війни та відповідного довоєнного періоду. Протягом останніх років Другої світової війни нацистська Німеччина перевела значну частину своєї військової промисловості під землю. Нацисти використовували військовополонених і рабську працю для будівництва своїх підземних споруд, і велика кількість людей загинула під час будівництва.[11]

Холодна війна призвела до створення двох нових типів підземних структур: ядерні держави побудували шахтні ракетні пускові установки, а всі супердержави побудували захисні бункери для свого керівництва та зберігання критичних запасів (наприклад, комплекс NORAD у горі Шаєнн, Метро-2).[11]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гайко Г. , Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Underground Construction (PDF). www.osha.gov. Occupational Health and Safety Administration. Процитовано 27 травня 2020.
  2. Neanderthals built complex underground structures 175,000 years ago. ABC News. Agence France-Presse. 25 травня 2016. Процитовано 4 листопада 2020.
  3. а б Brierley, Gary (25 серпня 2014). Tunneling: A Historical Perspective 0. tunnelingonline.com. Tunnel Business Magazine. Процитовано 27 травня 2020.
  4. Schulz, Matthias. Experts Baffled by Mysterious Underground Chambers. abcnews.go.com. ABC News.
  5. а б A HISTORY OF TUNNELING AND UNDERGROUND CONSTRUCTION AND THE FACTORS DRIVING CURRENT AND FUTURE DEMAND. mines.edu. Colorado School of Mines. 15 квітня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  6. Think Deep: Planning, development and use of underground space in cities (PDF). isocarp.org. International Society of City and Regional Planners. Процитовано 27 травня 2020.
  7. Meuller, Tom (April 1997). Underground Rome. www.theatlantic.com. The Atlantic. Процитовано 4 листопада 2020.
  8. Rigg, Susannah. Mexico City's Secret Underground World. www.bbc.com. BBC. Процитовано 4 листопада 2020.
  9. Solly, Meilan. Construction on Rome's Newest Subway Line Is Revealing a Trove of Ancient Treasures. www.smithsonianmag.com. Smithsonian Magazine. Процитовано 4 листопада 2020.
  10. Fitzgerald, Jr., Joseph E. (1995). Safety in the Underground Construction and Operation of the Exploratory Studies Facility at Yucca Mountain. NAP. doi:10.17226/4897. ISBN 978-0-309-05243-6. Процитовано 8 серпня 2020.
  11. а б Richelson, Jeffrey T. U.S. Intelligence: Hiding of Military Assets by "Rogue Nations" and Other States a Major Security Challenge for 21st Century. gwu.edu. George Washington University. Процитовано 19 липня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]