Підйомна сила

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Підіймальна сила — складова аеродинамічної сили, перпендикулярна вектору швидкості руху тіла в потоці рідини або газу, на відміну від паралельної складової — аеродинамічного опору. Підіймальна сила виникає внаслідок несиметричності обтікання тіла потоком. Відповідно до закону Бернуллі, статичний тиск середовища в тих місцях, де швидкість потоку вища, буде нижчим, і навпаки. Ця різниця тисків і породжує підіймальну силу.

Повна аеродинамічна сила — це інтеграл від тиску навколо контуру крила.

\mathbf{Y}+\mathbf{P} = \oint\limits_{\partial\Omega}p\mathbf{n} \; d\partial\Omega

де:

  • Y — підіймальна сила
  • P — тяга,
  • \partial\Omega — межа профілю,
  • p — тиск,
  • n — нормаль до профілю

За теоремою Жуковського, розмір підіймальної сили пропорційний густині середовища, швидкості потоку і циркуляції швидкості потоку.

Коефіцієнт підіймальної сили[ред.ред. код]

Коефіцієнт підіймальної сили — безрозмірна величина, що характеризує підіймальну силу крила певного профілю при відомому куті атаки. Коефіцієнт визначається експериментально в аеродинамічній трубі, або за теоремою Жуковського. Формулу розрахунку підіймальної сили через коефіцієнт розробили брати Райт і Джон Смітон на початку XX століття. Формула має вигляд:

Y = C_y \frac{\rho V^2}{2} S \,

де:

  • Y — підіймальна сили (Н)
  • C y — коефіцієнт підіймальної сили
  • ρ — густина повітря на висоті польоту (кг/м³)
  • V — швидкість набігаючого потоку (м/с)
  • S — характерна площа (м²)

Джерело[ред.ред. код]

Підйомна сила(рос.)

Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.