Підйомно-транспортні машини
Підйо́мно-тра́нспортні маши́ни (ПТМ) — пристрої, що призначені для механізації вантажно-розвантажувальних робіт та переміщення вантажів (матеріалів, сировини, виробів, товарів) і людей у вертикальній, горизонтальній чи похилій площині; також, — назва навчальної дисципліни у навчальних програмах підготовки фахівців інженерних спеціальностей у вищих навчальних закладах.
Використання[ред. | ред. код]
Підйомно-транспортні машини є основним засобом механізації підйомно-транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт у промисловості, будівництві, складі, на транспорті, гірничій справі та сільському господарстві. Підйомно-транспортні машини застосовують також для переміщення людей у багатоповерхових житлових, громадських й адміністративних будівлях, шахтах, на станціях метрополітенів тощо[1].
Класифікація[ред. | ред. код]
За характером виконуваних переміщень і призначенням підйомно-транспортні машини можуть бути умовно розділені на три укрупнених групи:
- вантажопідйомні машини і механізми призначені для переміщення окремих штучних вантажів великої маси по довільній просторовій траєкторії, що включає вертикальні, похилі і горизонтальні ділянки, циклічним методом, при якому періоди роботи перемежовуються з періодами пауз. Вони можуть виконувати і монтажні операції, пов'язані з підйомом і точним встановленням елементів чи обладнання, що монтується, а також підтриманням їх у підвішеному стані до закріплення у проектному положенні;
- транспортуючі машини призначені для переміщення безперервним потоком масових однотипних, переважно навалювальних вантажів певною, зазвичай лінійною трасою, яка може мати як горизонтальні, так і похилі, а також, вертикальні ділянки. Транспортуючі машини можна застосовувати на складально-монтажних операціях при виготовленні різних за складністю виробів, використовувати для переміщення людей (ескалаторами, пасажирськими конвеєрами, підйомниками безперервної дії) тощо;
- вантажно-розвантажувальні машини призначені для розвантаження матеріалів, напівфабрикатів і виробів з транспортних засобів та зі складів і перевантаження їх у транспортні засоби — залізничний рухомий склад, на судна тощо. Їх хпрактерною особливістю є наявність захоплювального (зачерпувального) органу. Вантажно-розвантажувальні машини застосовують для перевантаження будь-яких вантажів, але у гірничій справі — переважно сипучих навалювальних вантажів (вугілля, руди, сипучих матеріалів).
Машини та пристрої, що застосовуються на вантажно-розвантажувальних, складських і транспортних операціях, за характером переміщення вантажу поділяються на дві групи:
- безперервної дії — машини, робочий орган яких (стрічка, канат, гвинт, скребок, лоток тощо) рухається безперервно, не зупиняючись для прийому і віддачі вантажу, та переміщує вантаж до місця призначення безперервним потоком. Групу машин безперервної дії становлять конвеєри різних типів, у тому числі пасажирські (рухомі тротуари), елеватори, ескалатори, ліфти безперервної дії (патерностери) тощо;
- періодичної (циклічної) дії — машини, у яких вантажозахоплювальний орган (гак, ківш, напівавтоматичний і автоматичний захват тощо) переносить вантаж окремими порціями і після кожного переміщення порції вантажу повертається назад порожнім. До механізмів і машин періодичної дії належать прості неприводні вантажопідйомні пристрої: блоки, поліспасти та ін., а також вантажо-підйомні машини, головним чином електричні підйомні крани, штабелери, вантажні і пасажирські ліфти, підйомники.
За родом перероблюваного вантажу розрізняють підйомно-транспортне обладнання:
- для переміщення тарно-штучних вантажів у ящиках, бочках, мішках (вантажопідйомні крани, електронавантажувачі, автонавантажувачі);
- обладнання для переміщення масових насипних і навалювальних вантажів (ковшеві навантажувачі, стрічкові транспортери);
- обладнання для перекачування й транспортування трубопроводами наливних вантажів
Підйомно-транспортні машини можуть мати електричний, гідравлічний, пневматичний привод чи отримувати енергію від двигуна внутрішнього згорання.
Основні типи підйомно-транспортних машин[ред. | ред. код]
До підйомно-транспортних відносять такі різновиди машин:
- Вантажопідйомні машини
- домкрати;
- лебідки: підйомні (талі) і тягові;
- крани: консольні та мостові;
- ліфти;
- підіймачі: шахтні, щоглові, ковшеві тощо;
- столи;
- тельфери.
- Транспортуючі машини
- канатні дороги;
- конвеєри;
- елеватори;
- ескалатори;
- машини підвісного монорельсового транспорту
- машини наземного транспорту (тягачі, візки)
- Вантажно-розвантажувальні машини
- навантажувачі: вилкові, ковшеві, платформні тощо;
- розвантажувачі: вагоноперекидачі, автомобілерозвантажувачі, розвантажувально-штабелювальні машини тощо;
Особливості розвитку конструкцій[ред. | ред. код]
Розвиток підйомно-транспортних машини пов'язаний з розробкою конструкцій підвищеної надійності з високими технічними параметрами, та з одночасним зниженням метало- і енергоємності, а також із створенням комплексів машин, що поєднують функції машин періодичної та безперервної дії, маніпуляторів і машин-роботів (підйомно-транспортні машини з програмним керуванням), що виконують різні операції у важкодоступних місцях, в небезпечних для здоров'я людей умовах тощо.
Навчальна дисципліна[ред. | ред. код]
«Підйомно-транспортні машини» (ПТМ) або «Підйомно-транспортні машини і механізми» — навчальна дисципліна, яка вивчається у вищих технічних закладах освіти у рамках програм підготовки фахівців багатьох технічних спеціальностей.
Метою дисципліни є вивчення загальних основ розрахунку та проектування підйомно–транспортних машини, їх деталей, вузлів та приводів з урахуванням призначення та умов експлуатації[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Види підйомно-транспортного обладнання, що використовується на складах. Архів оригіналу за 5 грудня 2021.
- ↑ Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Підйомно-транспортні машини» для студентів напряму 6.050503 — машинобудування. / Укл.: І. В. Добров, В. М. Василенко, В. М. Рубан. — Дніпропетровськ: НМетАУ, 2013. — 16 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Підйомно-транспортні машини: підручник для студ. технічних вузів / Ф. К. Іванченко. — К.: Вища школа, 1993. — 414 с. — ISBN 5-11-004088-5.
- Александров М. П. Подъёмно-транспортные машины: Учеб. для машиностроит. спец. вузов. — 6-е изд., перераб. — М.: Высшая школа, 1985. — 520 с. (рос.)
- Білозьоров А. В., Парфєненко Л. С. Рудниковий транспорт: Підручник для вищих навч. закладів. — К.: Каравела, 2004. — 265 с.: iл. — (Вища освіта в Україні). — ISBN 966-8019-32-6.
- Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. Основи творення машин / За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с.: 52 іл. — ISBN 978-966-2989-39-7.
