Підкліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок на підклеті, Ізяслав

Підклі́т або підклі́ття — нижній, цокольний поверх у будівлях; зазвичай мав службове або господарське призначення. У підкліті хоромів жили слуги, діти, дворові служителі. У підклітах розміщувалися льохи.

Також підклітом називають нижній ярус церкви. Князі й царі влаштовували казну в підклітах кам'яних церков. Житлові підкліти з волоковими вікнами і печами, нежитлові — з глухими стінами, найчастіше без дверей. У такому випадку вхід у підкліт влаштовувався з другого поверху[1].

Розрізняють:

Двоповерхова старообрядська хата на нежитловому підкліті. Ззовні стіна підкліта без вікон. Друга половина XIX століття. Етнографічний музей народів Забайкалля

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Забелин, Иван (2005). Домашний быт русских царей в XVI и XVII веках (ru). Москва: Транзиткнига. ISBN 5-9578-2773-8.