Підковик південний
| ?Підковик південний | |
|---|---|
Підковик південний | |
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Підковикові (Rhinolophidae) |
| Рід: | Підковик (Rhinolophus) |
| Вид: | Підковик південний |
| Біноміальна назва | |
| Rhinolophus euryale (Blasius, 1853) | |
| Посилання | |
| Rhinolophus euryale | |
| 328769 | |
| 631428 | |
| 19516 | |
| 109476 | |
| Fossilworks: | 94476 |
Підковик південний (Rhinolophus euryale) — вид рукокрилих родини Підковикові (Rhinolophidae).
Країни проживання: Албанія, Алжир, Андорра, Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Франція, Грузія, Гібралтар, Греція, Ватикан, Угорщина, Іран, Ірак, Ізраїль, Італія, Йорданія, Ліван, Північна Македонія, Монако, Чорногорія, Марокко, Палестина, Португалія, Румунія, Росія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Сирія, Туніс, Туреччина.
Зустрічаються в Південній Європі, на північному заході Африки і на Близькому Сході. Висотний діапазон поширення: від рівня моря до 1000 м.
Рідкісний вид. Літні колонії налічують бл. 50-1,500 осіб. Зимові скупчення зазвичай містять до 2000 тварин. Харчується в середземноморських та субсередземноморських чагарниках і рідколіссях моллю та іншими комахами. Літні сідала знаходяться в природних і штучних підземних порожнинах, а також горищах в якійсь частині діапазону. Зимує в підземних порожнинах (як правило, великі печери з постійним мікрокліматом). Це осілий вид.
Тіло довжиною 43-58 мм, хвіст довжиною 22-30 мм, задні ступні 9-11 мм, розмах крил 300-320 мм,, вага 8.0-17.5 гр.
Шерсть пухнаста, з легкою сірою основою. Спина сіро-коричневого, іноді з невеликим червонуватим відтінком, а черево сіро-білого або жовто-білого кольору.
- Hutson, A.M., Spitzenberger, F., Juste, J., Aulagnier, S., Alcaldé, J.T., Palmeirim, J., Paunovic, M. & Karataş, A. 2008. Rhinolophus euryale. In: IUCN 2011 [Архівовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- F. H. van den Brink. A field guide to the mammals of Britain and Europe. — Collins, 1977. — 221 с. — ISBN 0002193035.