Підківка чубата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підківка чубата

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Trifolieae
Рід: Підківка (Hippocrepis)
Вид: Підківка чубата
Hippocrepis comosa
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Hippocrepis comosa
Віківиди: Hippocrepis comosa
EOL: 703956
IPNI: 498352-1
ITIS: 503043
МСОП: 19892450
NCBI: 390710

Підківка чубата[1], гіпокрепіс чубатий[2] (Hippocrepis comosa) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Європі.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічник, напівчагарник. Стебла численні, гіллясті, висхідні або прямостійні, до 40 см заввишки, дерев'янисті на основі. Насіння серпоподібне або місяцеподібне, верхівка й основа округлі, 3.2–3.8 x 1.2–1.4 мм. 2n=28[3]. Квітки жовті, у зонтикоподібних суцвіттях[4]. Боби з широко відкритими виїмками[2].

Цвіте у травні — липні. Плодоносить у липні — серпні[4].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі від Іспанії та Великої Британії до України[5][6][7].

В Україні вид зростає на лугових степах, вапнякових схилах і в ялівцевих лісах — у гірському Криму і західній частині Лісостепу, рідко[2].

Загрози й охорона[ред. | ред. код]

Досить стенотопна еколого-ценотична амплітуда, обмежена як природними факторами (відслонення крейди, характер експозиції схилів) так і дією антропогенних чинників, процесами заліснення чи задерніння[4].

Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Рідкісний». Охороняють у заказниках загальнодержавного значення «Голицький» (Тернопільська обл.) та «Чорна річка» (Байдарська долина)[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hippocrepis comosa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 199. (рос.)(укр.)
  3. Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 351, 353. (англ.)
  4. а б в г Червона книга України. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 5 травня 2020.
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 05.05.2020. (англ.)
  6. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 05.05.2020. (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 05.05.2020. (англ.)