Підлісне (Сарненський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Підлісне
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070300057408
Облікова картка с Підлісне 
Основні дані
Засноване 1960[2]
Колишня назва Рудня[2]
Населення 475 (01.01.2011)[1]
Площа 0,98 км²[2]
Густота населення 514,29[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34165[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°27′05″ пн. ш. 26°25′08″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		154[джерело?] м
Водойми річка Бережанка[2]
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Підлісне. Карта розташування: Україна
Підлісне
Підлісне
Підлісне. Карта розташування: Рівненська область
Підлісне
Підлісне
Мапа
Мапа

CMNS: Підлісне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Підлісне.

Підлі́сне (раніше — Рудня)[2] — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковувалося Бережницькій сільській раді.[2] Населення становить 475 осіб (2011).[1]

Назва[ред. | ред. код]

Раніше називалося Рудня.[2][3][4] Польською мовою згадується як Rudnia,[5] російською — як Рудня.[6]

Географія[ред. | ред. код]

Площа села — 0,98 км².[2] Поблизу села — річка Бережанка.[2]

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 607 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,4 °C, липня — 18,5 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 23,9 °C.[7]

Клімат Підлісного
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,4 −1,3 3,4 12,5 19,2 22,9 23,9 23,1 18,2 11,9 4,9 0,0 11,4
Середня температура, °C −5,4 −4,5 −0,3 7,6 13,6 17,5 18,5 17,7 13,2 7,8 2,4 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,4 −7,7 −3,9 2,7 8,1 12,1 13,2 12,3 8,3 3,8 −0,1 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 87 81 64 57 44 41 41 607
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Рудня на мапах
Село Рудня[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)
Рудня[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Рудня[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)
Рудня[ком. 4] на російській топографічній карті 1915 року (рос.)

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії.[6] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[5]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[3] Загалом встановлено 67 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 43 загинуло, 19 було репресовано.[11]

У 1947 році село Рудня підпорядковувалося Руднянській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[12]

Сучасна назва з 1960 року.[2]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[13] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 5][15] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,89 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,03 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,55 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 113 мбер, з якої: зовнішнього — 25 мбер, загальна від радіонуклідів — 88 мбер (з них Cs — 77 мбер).[16]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[17]

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1906[6] 582 —
1921[5] 708 +21.6%
1989[18] 507 −28.4%
1993[16] 502 −1.0%
2001[19] 501 −0.2%
2011[1] 475 −5.2%
2017[20] 466 −1.9%
Динаміка населення

Станом на 1906 рік у селі був 81 двір та мешкало 582 особи.[6]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 120 будинків та 708 мешканців, з них: 343 чоловіки та 365 жінок; 681 православний, 20 юдеїв та 7 римо-католиків; 678 українців, 20 євреїв та 10 поляків.[5]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 507 осіб, з яких 238 чоловіків та 269 жінок.[18] На кінець 1993 року в селі мешкало 502 жителів, з них 95 — дітей.[16]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 501 особа.[19] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 475 осіб.[1] Густота населення — 514,29 особи/км².[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[21]

Мова Відсоток
українська 99,40 %
російська 0,40 %
молдовська 0,20 %

Вікова і статева структура[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[22]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 72 66 138
18-39 76 54 130
40-59 52 50 102
60+ 42 63 105
Разом 242 233 475

Соціально-економічні показники[ред. | ред. код]

Працездатність (станом на 2011 рік)[23]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 475
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
100 20 108 22 208 43 125 26 150 31 275 56
Зайнятість (станом на 2011 рік)[24]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 475
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
240 22 260 23 500 45 3 1 8 1 11 1
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[25]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
360 148 168 - - 24 4 2 5 18 73 - - 2

Політика[ред. | ред. код]

Органи влади[ред. | ред. код]

До 2020 року місцеві органи влади були представлені Бережницькою сільською радою.[2]

Вибори[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[26] У селі розташована виборча дільниця № 560256.[26] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 326 осіб.[1]

Культура[ред. | ред. код]

У селі працює Підліснянський сільський клуб на 149 місць.[27] Діє Підліснянська публічно-шкільних бібліотек, книжковий фонд якої становлять 8129 книг та яка має 6 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 364 особи.[28]

Релігія[ред. | ред. код]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада ХВЄ ХВЄ 12 липня 2000 67 Молитовний будинок [29]
     — протестантські.

У XIX столітті село належало до православної парафії церкви Різдва Пресвятої Богородиці містечка Бережниця Бережницької волості.[30]

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діє Підліснянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[31] У 2011 році в ній навчалося 62 учні (із 90 розрахованих) та викладало 10 учителів.[31]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Наявне відділення поштового зв'язку.[32]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ рос. [деревня] Рудня, 20 дворів.
  2. ↑ рос. Рудня, 48 дворів.
  3. ↑ нім. Rudnia, 81 двір.
  4. ↑ рос. Рудня, 81 двір.
  5. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[14]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т с Підлісне // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ а б Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  4. ↑ Реабілітовані історією. Рівненська область / Реабілітовані історією. Рівненська область / редкол. тому (співгол. О. Ю. Данильчук, співгол. О. В. Муляренко, відп. секр. А. А. Жив’юк та ін.); кер. кол. упоряд. А. А. Жив’юк. — Рівне : Дятлик М, 2018. — Т. 8. — С. 500. — ISBN 978-617-515-291-1.
  5. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 58. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  6. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 127. (рос. дореф.)
  7. ↑ а б в г д е ж Pidlisne climate: Average Temperature, weather by month, Pidlisne weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  8. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  9. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  10. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  11. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 215. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  12. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 440.
  13. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  14. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  15. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  16. ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  17. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  18. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  23. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  24. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  25. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  26. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  28. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  29. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011.
  30. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 256. — ISBN 978-966-690-132-6.
  31. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  32. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Офіційні дані та нормативно-правові акти[ред. | ред. код]

Мапи[ред. | ред. код]

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підлісне (Сарненський район)

Міста
Села
Населені пункти Сарненського району
Міста
Смт
Селища
Села
Бережки · Бережниця · Березове · Берестя · Білаші · Біле · Біловіж · Більськ · Білятичі · Блажове · Борове · Бродець · Буда · Будимля · Будки-Кам'янські · Будки-Сновидовицькі · Бутейки · Вежиця · Велике Вербче · Великий Черемель · Великі Озера · Велихів · Велюнь · Вербівка · Вири · Вирка · Висове · Висоцьк · Вільне · Волоша · Глинне · Глушицьке · Глушиця · Городець · Городище · Грабунь · Грані · Гранітне · Грицьки · Грушівка · Гута-Перейма · Двірець · Дерть · Довге · Дроздинь · Дубки · Дубно · Дубняки · Єльне · Жадень · Заболоття · Загребля · Залав'я · Залішани · Залужжя · Зарів'я · Заслуччя · Зелень · Зносичі · Золоте · Іванівка · Калинівка · Кам'яне · Кам'яне-Случанське · Карасин · Карпилівка (Клесівська селищна громада) · Карпилівка (Рокитнівська селищна громада) · Катеринівка · Кисоричі · Клесів · Колки · Копище · Корост · Костянтинівка · Кривиця · Кричильськ · Крупове · Кузьмівка · Купель · Кураш · Лісове (Дубровицька міська громада) · Лісове (Рокитнівська селищна громада) · Літвиця · Лугове · Любиковичі · Людинь · Лютинськ · Люхча · Мале Вербче · Мар'янівка · Масевичі · Маслопуща · Мельниця · Миляч · Мочулище · Мушні · Немовичі · Нетреба · Нивецьк · Обірки · Обсіч · Одринки · Озерськ · Олександрівка · Олексіївка · Орв'яниця · Орлівка · Осницьк · Осова · Остки · Острівці · Партизанське · Переброди · Переходичі · Підгірник · Підлісне · Познань · Поляна · Порубка · Працюки · Пугач · Ремчиці · Різки · Рокитне · Рудня · Рудня-Карпилівська · Сварині · Сварицевичі · Селець · Селище · Смородськ · Сновидовичі · Соломіївка · Старе Село · Старики · Стрільськ · Тинне · Томашгород · Трипутня · Тріскині · Труди · Тумень · Тумень · Убереж · Угли · Удрицьк · Узлісся · Федорівка · Хилін · Хміль · Хочин · Цепцевичі · Чабель · Чудель · Шахи · Яблунька · Яринівка · Ясинець · Ясногірка
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Підлісне_(Сарненський_район)&oldid=41391221