Підлісне (Кропивницький район)
| село Підлісне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Кропивницький район |
| Громада | Олександрівська селищна громада |
| Облікова картка | Підлісне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1705 |
| Населення | 1022 |
| Поштовий індекс | 27342 |
| Телефонний код | +380 5242 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′03″ пн. ш. 32°15′11″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
217 м[1] |
| Водойми | річка Северинка |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Підлісне | |
 Підлісне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Підлі́сне (до 1945 року — Федвар) — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 1022 осіб. Колишній центр Підлісненської сільської ради.
Географія[ред. | ред. код]
У селі бере початок річка Северинка.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про село належить до 1705 року.
У 1752–1764 роках тут була 13 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Лісницьке (існувало ще до Нової Сербії), Ліснинський шанець, Федварь, Федвар (сербський аналог — Фелдвар). Є припущення, що у середині 17 ст. це Лісники, маєтність Лісницьких, з яких за Хмельниччини уславився полковник Григорій Лісницький (рід його перебрався на Лівобережжя до Миргородського полку).
Станом на 1772 рік, у Федварському шанці існувала дерев'яна однопрестольна Петропавлівська церква. В 1769 році під час нападу татар священник церкви Сава Константинов був убитий, а його дружина з сином взяті в полон і продані до Константинополя. У 1775 році, по поверненні дружини, хати священника вже не існувало, як і майна. З 1771 року священником церкви був Яків Орловський. На той час в шанці знаходилось понад 150 дворів. Петропавлівська церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню[2].
Станом на 1886 рік, у селі, центрі Федварської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 4927 осіб, налічувалось 819 дворових господарств, існувала православна церква, школа, 4 лавки, винний склад, відбувались базари щовівторка та щосуботи[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 288 жителів села[4].
В період тимчасової німецької окупації краю багато його жителів вступили в партизанський загін імені Ворошилова, який базувався в Нерубаївському лісі. Зараз в центрі Підлісного відкрито меморіальний парк, де встановлено кілька пам'ятників. Молоді зв'язківці Ф. Шепель, Я. Матвієнко, І. Юрченко, І. Коноваленко попередили партизанський загін про облаву, проте самі були захоплені в полон. Могила юних героїв знаходиться в Плоскому лісі[5].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1154 особи, з яких 488 чоловіків та 666 жінок[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1021 особа[7].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,65 % |
| російська | 2,15 % |
| молдовська | 0,20 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
В Підлісному народився український актор та режисер Гнат Петрович Юра (1888—1966), його брати — відомі українські актори Олександр та Терентій Юри, а також хоровий диригент Авдієвський Анатолій Тимофійович, Білоус Володимир Васильович (1937) — автор книги «У вирі вогню та омани» (вид. «Сучасний письменник», 2008); книги «Мова чи „нарєчіє“» (Київ: Юніверс, 2016), книга «Гіркі яблука»(вид. Юніверс, м . Київ, 2021 р.),книги "Доле-доленько" (вид. "Видавничий дім "АртЕк", м.Київ, 2024 р.) — відомий вчений, автор понад 90 наукових праць і винаходів, Лауреат Премії Кабінету Міністрів за розроблення і впровадження іноваційних технологій (Розпорядження КМУ від 18 жовтня 2022 р. №916-р ).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Прогноз погоди в с. Підлісне. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
- ↑ Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041. (рос.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Підлісне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Проценко, В. (1973). Тясмин чекає на вас. Дніпропетровськ: Промінь.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
- Прогноз погоди в с. Підлісне [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |