Підмаренник північний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підмаренник північний
Galium boreale eF.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Маренові (Rubiaceae)
Підродина: Rubioideae
Триба: Rubieae
Рід: Підмаренник (Galium)
Вид: Підмаренник північний
Біноміальна назва
Galium boreale
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Galium boreale
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Galium boreale
EOL logo.svg EOL: 1104424
IPNI: 749626-1
ITIS logo.svg ITIS: 565204
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 35896

Підмаренник північний[1][2] (Galium boreale) — вид трав'янистих рослин родини тирличеві (Gentianaceae), поширений ув Євразії й Північній Америці. Етимологія: лат. boreale — «північний»[3].

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічні трав'янисті рослини з повзучими кореневищами, 20–65 см заввишки. Стебла прямостійні, 4-куті, голі, базальні частини червонуваті. Листки розміщені по чотири, з яких одна протилежна пара коротша за іншу, безчерешкові. Пластини лінійно-ланцетні або від ланцетних до яйцевидих, (10)15–40(80) × (1)3–15 мм, з тупим кінцем, досить товсті, очевидно 3-жильні, з цілими краями, краї злегка донизу. Суцвіття — досить рясно-квіті й досить вузькі парасольки. Квітконіжки 0.5–2 мм подовжуючи в плодах до 3.5 мм. Квіти: віночки в формі колеса, білі або блідо-жовтого кольору, 3–4 мм в діаметрі, 4-лопатеві; чашечки відсутні; тичинок 4. Плоди: 2-дольні, коричневі, 2–3 мм шириною.

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Америка (Канада, США); Азія (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Японія, Корея, Казахстан, Росія, Афганістан, Іран, Туреччина, Індія, Пакистан); Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Болгарія, Хорватія, Італія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія). Населяє відкриті ліси й чагарники, гірські схили, луки, відкриті поля, канави, річкові долини й пляжі, болота, краї полів, пустирі.

В Україні зростає на лісових луках і узліссях — у Карпатах, Розточчі-Опіллі, Поліссі й лісостепу[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Довідник назв рослин України
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 263. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets (англ.)