Підоплічко Микола Макарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підоплічко Микола Макарович
Підоплічко Микола Макарович.jpg
Народився 3 квітня 1904(1904-04-03)
Козацьке
Помер 27 березня 1975(1975-03-27) (70 років)
Київ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність ботанік
Відомий завдяки мікологія
Alma mater Київський інститут народної освіти
Науковий ступінь академік АН УРСР
Заклад Інститут мікробіології АН УРСР
Нагороди Державна премія СРСР Орден Леніна Орден «Знак Пошани»
Звання доктор біологічних наук

Підоплі́чко Мико́ла Мака́рович (* 3 квітня 1904, Козацьке (нині Звенигородський район Черкаської області) — † 27 березня 1975, Київ) — український ботанік-міколог радянських часів, доктор біологічних наук — 1955, професор — 1956, 1957 — член-кореспондент АН УРСР. Лауреат Державної премії СРСР 1952 року — за отримання та впровадження в медичну практику антибіотичного препарату «мікроцид» (у співавторстві з В. Й. Білай), нагороджений орденами Леніна та «Знак Пошани», премією імені Д. К. Заболотного АН УРСР (1970) — за монографію «Токсиноутворюючі мікроскопічні гриби», медалями. Голова Українського мікробіологічного товариства — 1965—1971.

Життєпис[ред. | ред. код]

В 1924—1929 роках працював позаштатним співробітником Ботанічного кабінету і Гербарію ВУАН. В 1926—1928 роках — асистент кафедри ботаніки Київського ветеринарного зоотехнічного інституту. 1929 року закінчив Київський інститут народної освіти, переведений до екстернатури. З того ж року працював в Українському науково-дослідному інституті цукрової промисловості.

З 1931 року до останніх днів життя працював в Інституті мікробіології АН УРСР.

З 1933 року керує організованим завдяки його зусиллям відділом мікології, 1946 — старший науковий співробітник. В 1933—1935 р.р. — завідувачем відділу фітопатології й консультант Всесоюзного науково-дослідного інституту махорочної промисловості.

В часі нацистсько-радянської війни перебував у евакуації (Башкирія). 1943 року нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Башкирської АРСР — проводив роботи по вивченню токсичних грибів, які вражають зерно хлібних злаків в Башкирії та викликають захворювання коней септичною ангіною.

У 1957—1963 років входив до складу бюро Відділення біологічних наук АН УРСР.

Наукові праці присвячені: вивченню мікрофлори зерна хлібних злаків, грубих кормів, також досліджував мікофлору ґрунтів України.

В передвоєнні роки дослідив причину невідомого захворювання коней із швидкою смертю, збудником виявився дендродохіум токсикум — відкрив його. НКВД випустило затриманих ветеринарів-«шкідників». Підоплічко нагороджений орденом «Знак Пошани».

У 1954—1957 роках був головою комісії з вивчення раку картоплі та розробки заходів по боротьбі з ним, Рада з вивчення виробничих сил при АН УРСР, в 1960-у — секції мікології і фітопатології Українського ботанічного товариства.

Займався питаннями систематики і флори грибів, їх екології та фізіологічної активності.

Описав ряд нових для науки таксонів грибів.

Вивчав мікотоксикози та антибіотики.

Є співавтором лікувального антибіотичного препарату мікроциду — Державна премія 1952 року.

Підоплічко Іван Григорович — його двоюрідний брат.

Джерела[ред. | ред. код]