Підосиновський район
| Підосиновський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Подосиновский район | |||||
| |||||
.svg)
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Кіровська область | ||||
| Утворений: | 10 квітня 1924 року | ||||
| Населення (2017[1]): | 14247 осіб | ||||
| Площа: | 4265 км² | ||||
| Густота населення: | 3,34 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 7-83351 | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | смт Підосиновець | ||||
| Кількість міських поселень: | 3 | ||||
| Кількість сільських поселень: | 3 | ||||
| Міських населених пунктів: | 3 | ||||
| Сільських населених пунктів: | 154 | ||||
| Влада | |||||
| Голова району: | Клюшев Олександр Піменович | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
.svg)
Підоси́новський район (рос. Подосиновский район) — район у складі Кіровської області Російської Федерації. Адміністративний центр — селище міського типу Підосиновець.
Історія[ред. | ред. код]
Район був утворений 10 квітня 1924 року в результаті адміністративної реформи, коли замість повітів та волостей Північнодвінської губернії були утворені райони. 1929 року район перейшов до складу Північного краю, з 1936 року — Північної області, з 1937 року він перейшов до складу Архангельської області. 1941 року район був переданий до складу Кіровської області, 1 лютого 1963 року об'єднаний із Лальським районом в новоутворений Лузький район. 1965 року Підосиновський район був відновлений.
7 грудня 2004 року[2], в рамках муніципальної реформи, у складі району були утворені 3 міських (Демьяновське, Пінюзьке та Підосиновське) та 8 сільських поселень (Заріченське, Лунданське, Октябрське, Пушемське, Утмановське, Шолзьке, Щоткінське та Яхреньзьке). 2012 року[3] Заріченське, Лунданське та Шолзьке сільські поселення були приєднані до Демьяновського міського поселення. Водночас Октябрське та Щоткінське сільські поселення увійшли до складу Підосиновського міського поселення.
Населення[ред. | ред. код]
Населення району складає 14247 осіб (2017[1]; 14659 у 2016[4], 15123 у 2015[5], 15620 у 2014[6], 16055 у 2013[7], 16506 у 2012[8], 16935 у 2011[9], 17009 у 2010[10], 19024 у 2009[11], 21649 у 2002[12], 25550 у 1989[13], 27564 у 1979, 32753 у 1970).
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Станом на 2012 рік район адміністративно поділявся на 3 міських поселення та 3 сільських поселення. Станом на 2010 рік до його складу входило 157 населених пунктів[10], з яких 52 не мали постійного населення, але ще не були зняті з обліку:
| Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2010[10]) |
Населення, осіб (2017[1]) |
Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Дем'яновське міське поселення | 8770 | 6912 | 5895 | смт Дем'яново | 45 | |
| Підосиновське міське поселення | 6247 | 5332 | 4733 | смт Підосиновець | 62 | |
| Пінюзьке міське поселення | 3006 | 2344 | 1869 | смт Пінюг | 1 | |
| Пушемське сільське поселення | 1193 | 695 | 504 | селище Пушма | 2 | |
| Утмановське сільське поселення | 1022 | 750 | 584 | село Утманово | 23 | |
| Яхреньзьке сільське поселення | 1411 | 976 | 662 | село Яхреньга | 24 |
Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Дем'яново | 6423 | 5558 |
| 2 | Підосиновець | 4235 | 4029 |
| 3 | Пінюг | 3006 | 2344 |
| 4 | Яхреньга | 533 | 468 |
| 5 | Утманово | 534 | 413 |
| 6 | Лунданка | 677 | 373 |
| 7 | Скрябіно | 574 | 360 |
| 8 | Пушма | 619 | 335 |
| 9 | Щоткино | 380 | 313 |
| 10 | Октябр | 337 | 277 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Згідно із Законом Кіровської області від 7 грудня 2004 року № 284-ЗО. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 жовтня 2017.
- ↑ Згідно із Законом Кіровської області від 28 квітня 2012 року № 141-ЗО. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 25 жовтня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ База данных показателей муниципальных образований: Кировская область — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 25 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- ↑ Итоги всероссийской переписи населения 2010 года по Кировской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
| ||||||||||
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Кіровську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |