Підп'ятник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Підп'я́тник, заст. кагане́ць — пристрій для опори осі вертикального вала[1][2]. Являє собою вальницю (кочення чи ковзання)[3].

У деяких пристроях і машинах, наприклад у вертикальних електрогенераторах сучасних гідроелектростанцій, підп'ятник є одним з найбільш відповідальних вузлів. Сприймаючи на себе всю масу ротора турбіни при його обертанні і тиск води, що діє на його лопаті, він повинен мати здатність витримувати величезне навантаження. Зазвичай, вага генератора передається через підп'ятник прямо на фундамент основи ГЕС. У великих агрегатах осьове зусилля на підп'ятник може досягати 2500 — 3000 тонн. Особливу складність має режим роботи генераторного підп'ятника під час пуску і зупинки силового агрегату електростанції[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Підп'ятник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Каганець // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Подпятник // Новый политехнический словарь / А. Ю. Ишлинский. — Москва : Большая Российская энциклопедия, 2000. — С. 395. — ISBN 5-85270-322-2. (рос.)
  4. А. И. Вольдек. Вертикальные гидрогенераторы // Электрические машины. Машины переменного тока. — СПб. : «Питер», 2007. — С. 25. — ISBN 978-5-469-01381-5. (рос.)
  5. Ю. Сидоркин, А. Русина, Т. Филиппова, М. Мисриханов. Конструкции зданий ГЭС // Гидроэнергетика. — 3-е. — Новосибирск : НГТУ, 2013. — С. 437. — (Учебники НГТУ) — ISBN 978-5-7782-2209-0. (рос.)